Огляд комунікатора HTC S620 (Excalibur)

Влітку 2006 року тайванська компанія HTC (High Tech Computer Corp) представила широкому загалу однойменну торгову марку. До червня нехитра абревіатура була відома переважно серед фахівців. HTC – найбільший ODM/OEM-виробник Windows Mobile-пристроїв як КПК, так і комунікаторів. Покупцям зовсім не обов'язково знати, що їх HP, Dell або T-mobile MDA насправді вироблено іншою компанією. Покупці віддають перевагу брендам, вендори отримують високу маржу, виробник тільки і встигає збільшувати постачання (HTC щомісяця бадьоро рапортує про зростання продажів на десятки відсотків), все при справі. Ідилія? Посібник HTC так не думає.

Формально висновок бренду HTC – це ребрендинг торгової марки Qtek, що належить HTC. "HTC - від the makers of the original Qtek", - говорить підпис в офіційних документах HTC. Насправді за виведенням марки HTC на ринок коштує набагато більше, ніж бажання банально перейменувати Qtek на HTC. Цілей безліч. По-перше, побудувати відомий міжнародний бренд. Побічний ефект – усунення плутанини з брендами, коли один і той самий пристрій міг продаватися у світі під десятками різних торгових марок (покупцеві простіше взяти Sony Ericsson, ніж розумітися на косметичних відмінностях Qtek від I-mate). По-друге, отримати маржу/прибуток, який раніше діставався вендору. Тайванський тигр планував продати у 2006 році до 10 млн. мобільних пристроїв проти 7 млн. у 2005 році. По-третє, покращити підтримку користувачів, краще адаптувати продукти для локальних ринків. По-четверте… Утім, список можна продовжувати ще довго. Крок з боку HTC, безумовно, правильний, давно очікуваний ринком.

На жаль, багато дій компанії поки що носять незавершений, недороблений характер. За прикладами далеко не треба ходити. Запустити глобальний бренд, залишивши бренд Dopod для азіатського ринку? Вивести власні імена (MTeoR, TyTN), а в наступних моделях відмовитись від них (S620, P3300)? Але не будемо судити суворо, 2006 перехідний для HTC, показовим буде наступний. Після запуску бренду компанія планомірно відкриватиме власні представництва у різних країнах, змінюючи у цих країнах підхід до дистрибуції. Офіси вже є у Великій Британії, Італії та Франції, у планах – Німеччина, Скандинавські країни, Росія та Іспанія.

Вся лінійка пристроїв HTC розбита на кілька літерних індексів. З букви "P" починаються індекси пристроїв на базі операційної системи WM for Pocket PC, а з букви "S" - на базі WM for Smartphone. Сьогодні ми розповідатимемо про модель HTC S620, яка формально відноситься до смартфонів за ознакою операційної системи, але наявність вбудованої QWERTY-клавіатури дозволяє нам записати пристрій у комунікатори. Ще раз хочеться поскаржитися на відсутність у світі загальноприйнятого трактування термінів «смартфон» та «комунікатор».

Комунікатор відомий на ринку під брендами операторів. На даний момент відомо про моделі O2 XDA Cosmo, T-Mobile Dash, Dopod C720W. Щонайменше до кінця 2007 року ми ще побачимо операторські пристрої, марковані лише брендом оператора, без нанесення логотипу HTC. Чи вистачить у компанії сили волі з наступного року перейти, як і планувалося, тільки на спільне маркування (co-branding, логотип оператора спільно з логотипом HTC, як це вже робиться на японському ринку), або, як у випадку з Dopod, залишаться найбільше «улюблені» та «прибуткові» оператори? Покаже час.

Не можу не зупинитися на кодовому імені S620, на передісторії створення цього продукту. Комунікатор автори назвали прекрасним ім'ям Excalibur, ім'ям міфічного меча Короля Артура. З одного боку, творці хотіли підкреслити товщину пристрою, так само як Motorola з легендарною моделлю RAZR, також можна згадати Blade. Як ми зрозуміємо нижче, вибране ім'я – це прихований реверанс у бік Motorola. З іншого боку, «меч», безперечно, сильніший за «якихось там» «бритв» і «лез». Плюсуємо до цього міфічний підтекст і виходить не ім'я, а просто казка. Шкода, що кодове ім'я ніяк не відбивається на строгому, офіційному S620.

Розробка Excalibur почалася приблизно одночасно з підготовкою Moto Q. Не тому, що в компанії добре працює відділ промислового шпигунства, справа в іншому. Компанія Motorola, розірвавши відносини з CMCS (яка відповідальна за розробку та виробництво моделей Motorola MPx200, MPx220), вела переговори з HTC щодо виробництва смартфонів для Motorola. Зокрема, обговорювався проект Motorola Franklin (внутрішня назва Moto Q). Переговори, що розпочалися успішно, закінчилися нічим. Відразу після цього, запустивши розробку Excalibur, компанія HTC навмисно не стала форсувати запуск продукту у продаж одночасно з Moto Q, щоб не викликати зайві питання з боку Motorola.

Простежимо, як розвивалася лінійка смартфонів компанії у часі, як з'являлися відгалуження від основного дерева розвитку. Модель S620 відноситься до четвертого покоління смартфонів в історії HTC, при цьому на сьогодні їх п'ять.

Перше покоління. Кодове ім'я – HTC Canary. За великим рахунком, це пілотний продукт, можливість заявити про себе. Смартфонів на мобільній операційній системі від Microsoft у продажу практично не було. Продукт на ринку був сприйнятий прохолодно – відсутність Bluetooth та камери, великі розміри не дозволяли розглядати його серйозно. У успіх операційної системи від Microsoft мало хто вірив, надворі – середина 2003 року.

Друге покоління. Кодове ім'я – HTC Voyager. Платформа суттєво доопрацьована – принципово дизайн не змінився, але використовується нова версія операційної системи, суттєво покращено екран, додано камеру, підтримку Bluetooth, без якого немислимий сучасний смартфон. Модель сприйнята з ентузіазмом, кількість партнерів HTC серед операторів починає зростати лавиноподібно.

Третє покоління. Кодове ім'я – HTC Typhoon. Прорив. Істотно збільшено час автономної роботи, розміри зрівнялися із сучасними бізнес-телефонами, найменший пристрій серед смартфонів на момент випуску. Окрім іншого, нова версія операційної системи, перехід на використання карток miniSD. Один з найкращих смартфонів 2004 року, посперечатися з ним могла тільки модель Nokia 6630. А якщо брати такі параметри, як час автономної роботи та габарити, то рівних тайфуну не було. Вперше компанія почала пропонувати різні варіанти дизайну у рамках однієї платформи – HTC Feeler, HTC Sonata, HTC Amadeus.

Четверте покоління. Кодове ім'я – HTC Hurricane. Найважливіше покращення – це застосування нового якісного екрану з QVGA-роздільною здатністю: набагато зручніше працювати в Інтернеті, переглядати фотографії, шрифти стали більш гладкими. До виходу моделі Nokia N90 екран залишався найкращим на ринку серед смартфонів. Другий момент, який варто відзначити – це мегапіксельна камера (до цього були VGA). Також до четвертого покоління правильніше зарахувати HTC Tornado. Це перший смартфон із вбудованим бездротовим модулем Wi-Fi, інші нововведення – операційна система Windows Mobile 5.0 for Smartphone, новий процесор, підтримка EDGE. Схожість та швидкий вихід Tornado після Hurricane зумовили долю першого, вбивши його як масовий продукт.

Компанія нарешті вирішила урізноманітнити використовувані форм-фактори. Так, на базі загального шасі четвертого покоління була розроблена розкладачка HTC Star Trek і наш сьогоднішній випробуваний QWERTY-комунікатор HTC Excalibur. Не треба бути генієм, щоб здогадатися, що поява смартфона-слайдера від HTC – справа часу.

П'яте покоління. Кодове ім'я – HTC Breeze. Принципове нововведення – підтримка 3G/UMTS, яка вимагає переходу з інтегрованого рішення TI на зв'язку центральний процесор від Samsung плюс стільниковий модуль від Qualcomm. Менш значні зміни - гаряча заміна карт пам'яті, важіль-колесо, більш тонкий корпус. На іншій чаші ваг – збільшена вага, розміри та відсутність вбудованого модуля Wi-Fi. Можна сказати, що крім підтримки 3G, істотних змін немає.

Компанія рухається у правильному напрямку, нарощуючи не тільки технічні характеристики, а й варіюючи форм-фактор, розширюючи і без того вже немаленьку продуктову лінійку. Компанія HTC, втім, як і Microsoft, так само, як і Nokia, «проспала» бум популярності мобільної пошти, який безпосередньо пов'язаний з BlackBerry і RIM. Компанії включилися в погоню із різних стартових позицій. HTC виступає в незвичній для себе ролі, що наздоганяє, адже і Nokia E61, і Samsung i320 з'явилися на ринку раніше. А жителям США ще до появи Excalibur став доступний комунікатор Moto Q. У ситуації, коли приходиш останнім, життєво необхідно виділити пристрій на тлі конкурентів, додати унікальні функції, яких немає в інших, вбити ціною. Чи справилася HTC із завданням? Загалом – так. Давайте розумітися.

Дизайни, елементи керування

Компонування елементів типове для таких пристроїв – горизонтально орієнтований екран у верхній половині корпусу, QWERTY-клавіатура – ​​у нижній половині моноблока. У дизайні ми спостерігаємо домінування плавних ліній Прямі лінії можна знайти лише в області екрана. Не можна назвати його надто вільним, він знаходиться в рамках допустимого для комунікатора, який орієнтований на ділову аудиторію, плавні закруглення на гранях лише підтримують «класичну» форму. Дизайн вже згаданих Samsung i320, Nokia E61 здається окресленим різкіше, а Excalibur більше нагадує класичні RIM BlackBerry. Дизайн – справа смаку, у будь-якому разі вибір залишається за вами. Від себе додам, що спочатку дизайн HTC Excalibur мені сподобався менше, ніж того ж Samsung i320, але поступово я зжився з ним і зрозумів, що він інакше виглядати і не міг.

Багато чорного і трохи сріблястого – це єдине на даний момент колірне рішення моделі. Задня стінка, бічні торці виготовлені з прогумованого чорного пластику «soft touch», він не ковзає в руці. Корпус буквально вливається в долоні. Торкатися до нього приємно, так само, як і тримати апарат однією або двома руками, корпус не вислизає. Чорний пластик мажеться, але це не дуже помітно. Якщо сухими руками спробувати залишити на ньому відбиток пальця, то на корпусі це не позначиться. Для забезпечення міцності конструкції з металу виконано окантування екрану, клавіатури та всього корпусу (остання безперервною «ниточкою» проходить через усі торці).

На лицьову металеву пластину, що обрамляє екран і клавіатуру, лазером нанесені горизонтальні лінії, аналог hairlines в деяких ноутбуках і Pocket PC компанії Asus (можливо, технологія ліцензована у Asus, аж надто схоже). Користь від цього переважно естетичного характеру – покращується зовнішній вигляд, відбитки пальців практично непомітні.

Зберігши високу якість складання, компанія HTC почала приділяти пильну увагу матеріалам корпусу, що заслуговує на повагу. Аналогічні тактильні відчуття від комунікатора, що розташований в долоні, не відтворюються ні на Nokia E61, ні на Samsung i320. Варто відзначити, що HTC S620 – один із найменших серед аналогів, порівняний:

  • HTC S620: 111.5х62.5х12.8 мм, 130 г
  • Moto Q: 116x63x11.5 мм, 115 г
  • Samsung i320: 111х59х11.5, 95 г
  • Nokia E61: 117x69.7x14 мм, вага 144 г

Зазначимо, що щодо товщини всі виробники лукавлять, вказуючи її для найтоншої частини корпусу. Для HTC Excalibur максимальна товщина становить 14.5 мм.

За поєднанням якості складання, якості матеріалів, зручності, ергономіки використання (ергономіку QWERTY-клавіатури поки не розглядаємо), габаритів та ваги модель найкраща серед аналогів.

Над екраном знаходиться телефонний динамік, поєднаний із двома світловими індикаторами. Він нічим не прикритий, тому згодом сюди забивається пил. Враховуючи вузькість отвору для динаміка, вичищати пил можна лише шляхом продування. Цей недолік помітний тільки при близькому розгляді пристрою та не критичний. Індикатори, зелений і синій, показують, які модулі активні. Синій – Bluetooth та Wi-Fi, зелений – телефонна частина.

На лівому торці, у верхній частині, ми бачимо кнопку живлення, короткий натиск викликає «швидкий список» (можна змінити профілі, блокувати клавіатуру, активувати Comm Manager), а довге – вимикає пристрій. На задній панелі розташовані відносно гучний зовнішній динамік, віконце камери, дзеркальце. На нижньому торці закритий гумовою заглушкою власний роз'єм HTC ExtUSB, до якого, крім кабелю синхронізації та зарядного пристрою, підключаються навушники власного стандарту. Звук не можна назвати поганим, той факт, що без паяльника неможливо підключити власні навушники, для багатьох перекреслює музичну складову смартфона, Bluetooth-стереонавушники поки не стали масовим явищем. «Але це пристрій для бізнесу, а не розваг!» – справедливо заперечить читач і матиме рацію. Серйозним мінусом стосовно даного конкретного пристрою це вважати не будемо.

Докладно зупинимося на унікальній функції комунікатора, інновації, яка вперше зустрічається серед телефонів взагалі та серед комунікаторів зокрема. Йдеться про бічне сенсорне управління, дальнього родича тачпада в ноутбуках. Це не перший експеримент HTC з елементами управління, можна назвати модель HP iPaq hx4700 (так, і цю модель також розробляла HTC). Втім, той експеримент варто визнати не дуже успішним, навіть завзяті любителі hx4700 визнавали недосконалість системи управління. Є всі підстави припускати, що новий досвід буде успішнішим і вдалим.

Сенсорна смужка, названа маркетологами JOGGR, розташувалася праворуч від дисплея під кутом 45 градусів до нього. Звикати до нового допоміжного методу керування набагато простіше, ніж тачпаду в ноутбуці. Найпростіше, ніж звикнути до його подоби в КПК HP iPaq hx4700.

Смужка JOGGR розбита на три частини. Середній, основний блок відповідає за прокручування, вибір елемента. Великим пальцем правої руки, щойно торкаючись, проводимо по смужці вгору або вниз, так спрацьовує прокрутка списку у відповідному напрямку. Якщо провести двічі поспіль і утримувати, то прокрутка буде працювати доти, доки ви не відпустите палець. Два короткі та швидкі дотики (так і хочеться написати «кліка») – вибір поточної позиції (наприклад, відкрити контакт, вибрану програму або відтворити вибрану композицію в плеєрі).

Аналогічно, за допомогою подвійного дотику, спрацьовують кнопки, розташовані зверху та знизу від основного блоку, вони дублюють апаратні клавіші «Home» та «Back».

Якщо з якихось причин вам не потрібне прокручування за допомогою сенсорної панелі, її легко вимкнути, залишивши для неї функцію регулювання звуку. У налаштуваннях можна встановити швидкість подвійного натискання, швидкість скролінгу, чутливість. Як крайній випадок, JOGGR можна відключити взагалі, якщо ви часто натискаєте її випадково, сенсорна панель залишиться при цьому тільки як декоративний елемент, свого роду прикраси.

Зазначимо ще один момент. Використовувати JOGGR зручно тільки тоді, коли S620 знаходиться у правій руці, при цьому великий палець чітко лягає на смужку прокрутки. Тим, хто звик працювати з мобільним пристроєм лівою рукою, доведеться або переучуватися, або відмовитись від використання JOGGR.

Блок основних керуючих елементів, який включає чотирипозиційну навігаційну клавішу та навколишні клавіші, розташований під екраном. Усі клавіші, крім сріблястої кнопки дії, вписаної в навігаційну клавішу, мають чорний колір. Вони зручні, мають оптимальний розмір, оптимальний відгук при натисканні. Претензій та зауважень до них немає взагалі.

Блокування клавіатури відбувається за допомогою утримування клавіші відбою дзвінка протягом двох-трьох секунд. При цьому, якщо натиснути у заблокованому стані ліву софт-клавішу, на дисплеї відображається поточний час та дата великим шрифтом. Це зручно, не потрібно придивлятися до невеликих символів у режимі очікування, достатньо активувати цей екран у заблокованому стані. Єдиний прорахунок тут – виведення із режиму блокування. Для цього потрібно послідовно натиснути ліву софт-клавішу і кнопку «*». Остання дуже мала, як і решта клавіш QWERTY-клавіатури.

QWERTY-клавіатура

Електронна пошта – сенс та сутність S620. "Стильний HTC S620 полегшує роботу з мобільною поштою та документами на ходу", - підтверджують тезу маркетологи HTC. Клавіші прогумовані, мають квадратну форму. Кнопки розташовані в чотири ряди (всього 37 клавіш), кожен ряд йде по дузі, так, теоретично, зручніше вводити текст, взявши комунікатор двома руками. Однак без проблем можна вводити текст і працювати з пристроєм однією рукою, якщо друга рука зайнята.

Кілька слів про зручність введення з клавіатури. Зручність та комфорт введення тексту безпосередньо залежать від площі клавіатури, яка впливає на розмір клавіш. Так що не дивно, що на Nokia 9300 та комунікаторах HTC з висувною клавіатурою вводити текст комфортніше, ніж на S620. Також зручніша клавіатура в Nokia E61, але габарити Nokia теж вищі. Excalibur перевершує за зручністю QWERTY-клавіатури будь-який комунікатор від Sony Ericsson, але із Samsung i320 знаходиться приблизно на одному рівні.

Блок цифрових клавіш (1-9) виділений сріблястим кольором. Додаткові символи виділені синім кольором і вводяться при натисканні комбінації з функціональною клавішею «Fn». У нижній правій частині клавіатури є додаткові апаратні клавіші для запуску камери, браузера, пошти. Логічніше було б у локальній версії розмістити на їх місці відсутні російські літери, як це зроблено в Nokia E61, але російські літери "x", "ж", "ъ", "е" доведеться вводити у поєднанні з "Fn". Проблема з російською мовою стара, як світ, - букв у нашому алфавіті більше, ніж 26. Один ряд вміщує 10 букв, для російської розкладки необхідно ще 2 позиції. Таким чином, літери Х, Ъ, Ж, Е, які в класичній розкладці ми звикли бачити крайніми справа, тут розміщені в третьому ряду як додаткова функція. Відповідно, для набору цих літер необхідно кожного разу використовувати клавішу Fn, що не додає швидкості друку. Серйозним наріканням розташування кириличних символів вважати не можна, швидше за все, конструктивна особливість. На практиці потрібне звикання, потім просто перестаєш помічати цю особливість.

Блакитне підсвічування клавіш добре видно в темряві, але в напівтемряві літери через дрібність розмиваються перед очима. Тобто проблеми є тільки в напівтемряві, при інтенсивному світлі або у темряві все чудово читається.

Екран

На перший погляд характеристики дисплея цілком типові. Він має роздільну здатність 320x240 пікселів, відображає 65 тисяч кольорів. Діагональ екрану становить 2.44”, для смартфона це навіть багато, деякі Pocket PC мають розміри менше (аж до 2.4”). Великий екран у поєднанні з горизонтальною орієнтацією збільшує комфортність роботи з багатьма програмами, наприклад, Інтернет-браузер, електронна книжка, пошта – список можна продовжити (згадайте, як розташований ваш монітор).

На жаль, регулювати підсвічування екрана не можна, немає і світлового сенсора, який би регулював підсвічування екрана та клавіатури. Зображення видно під будь-яким кутом ліворуч і праворуч, картинка не інвертується. На сонці зображення вицвітає, але продовжує залишатися читаним. Загалом екран – один із найкращих серед смартфонів (серед смартфонів HTC точно найкращий), поступається лише продуктам Nokia за роздільною здатністю та діагоналі.

Горизонтальна орієнтація екрана відображається не тільки на сприйнятті інформації з нього, ширині пристрою, але і на роботі програмного забезпечення. Частина програм або несумісна, або частково сумісна з S620 (наприклад, запускаються та працюють, але відображаються некоректно). Задля справедливості слід зазначити, що основні розробники програмного забезпечення після виходу Motorola Q розпочали процес адаптації програм до горизонтального екрану.

Автономна робота

Перед початком тестування часу роботи найбільше бентежила ємність батареї, всього 960 мАг. Недостатню ємність батареї частково компенсував економний процесор, так що в результаті вийшли не найгірші результати.

При активному використанні смартфон пропрацював півтора дні у московській мережі Мегафон. При цьому було 50 хвилин розмов взагалі, відправлено 15 SMS, 30 хвилин роботи в Інтернеті за EDGE/GPRS, 5 годин роботи Push-пошти, зроблено 15 фотографій, 30 хвилин використання інших функцій. Користувачі, які використовують пристрій максимально, мають розраховувати на день роботи. Якщо комунікатором користуватися мало, не дуже багато розмовляти, то реально досягти показників у два – два з половиною дні роботи.

Під кришкою акумуляторного відсіку – microSD із псевдогарячою заміною. Щоб вийняти картку пам'яті, потрібно зняти кришку, але телефон вимикати не доведеться. Максимальний обсяг картки microSD на поточний момент становить 2 Гб. Для заміни SIM-карти доведеться вийняти акумулятор, трохи підчепити картку, щоб вона вискочила. Під батареєю є навіть спеціальна інструкція щодо вилучення SIM-карти, процедура не інтуїтивна.

Камера

Компанія HTC ніколи не відрізнялася вбудованими якісними камерами, навіть 2 Мп моделі з ручним режимом макро залишаються далеко позаду аналогів Nokia. Ця модель – не виняток із загальної тенденції. З іншого боку, у Nokia E61 камери немає взагалі, а у Samsung i320 камера – далеко не найсильніша сторона. Отже, якщо брати тільки конкуруючі моделі, то все не так погано.

Новий інтерфейс камери стає стандартом для всіх нових моделей HTC, як комунікаторів, так і смартфонів. Запускається камера утримуванням відповідної апаратної кнопки. Якість знімків засмучує, воно практично не просунулося в цій моделі вперед у порівнянні з HTC Hurricane. Далеко не найточніша передача кольору, вибілювання світлих областей і так далі. Міркуйте самі:

Огляд комунікатора HTC S620 (Excalibur)

Влітку 2006 року тайванська компанія HTC (High Tech Computer Corp) представила широкому загалу однойменну торгову марку. До червня нехитра абревіатура була відома переважно серед фахівців. HTC – найбільший ODM/OEM-виробник Windows Mobile-пристроїв як КПК, так і комунікаторів. Покупцям зовсім не обов'язково знати, що їх HP, Dell або T-mobile MDA насправді вироблено іншою компанією. Покупці віддають перевагу брендам, вендори отримують високу маржу, виробник тільки і встигає збільшувати постачання (HTC щомісяця бадьоро рапортує про зростання продажів на десятки відсотків), все при справі. Ідилія? Посібник HTC так не думає.

Формально висновок бренду HTC – це ребрендинг торгової марки Qtek, що належить HTC. "HTC - від the makers of the original Qtek", - говорить підпис в офіційних документах HTC. Насправді за виведенням марки HTC на ринок коштує набагато більше, ніж бажання банально перейменувати Qtek на HTC. Цілей безліч. По-перше, побудувати відомий міжнародний бренд. Побічний ефект – усунення плутанини з брендами, коли один і той самий пристрій міг продаватися у світі під десятками різних торгових марок (покупцеві простіше взяти Sony Ericsson, ніж розумітися на косметичних відмінностях Qtek від I-mate). По-друге, отримати маржу/прибуток, який раніше діставався вендору. Тайванський тигр планував продати у 2006 році до 10 млн. мобільних пристроїв проти 7 млн. у 2005 році. По-третє, покращити підтримку користувачів, краще адаптувати продукти для локальних ринків. По-четверте… Утім, список можна продовжувати ще довго. Крок з боку HTC, безумовно, правильний, давно очікуваний ринком.

На жаль, багато дій компанії поки що носять незавершений, недороблений характер. За прикладами далеко не треба ходити. Запустити глобальний бренд, залишивши бренд Dopod для азіатського ринку? Вивести власні імена (MTeoR, TyTN), а в наступних моделях відмовитись від них (S620, P3300)? Але не будемо судити суворо, 2006 перехідний для HTC, показовим буде наступний. Після запуску бренду компанія планомірно відкриватиме власні представництва у різних країнах, змінюючи у цих країнах підхід до дистрибуції. Офіси вже є у Великій Британії, Італії та Франції, у планах – Німеччина, Скандинавські країни, Росія та Іспанія.

Вся лінійка пристроїв HTC розбита на кілька літерних індексів. З букви "P" починаються індекси пристроїв на базі операційної системи WM for Pocket PC, а з букви "S" - на базі WM for Smartphone. Сьогодні ми розповідатимемо про модель HTC S620, яка формально відноситься до смартфонів за ознакою операційної системи, але наявність вбудованої QWERTY-клавіатури дозволяє нам записати пристрій у комунікатори. Ще раз хочеться поскаржитися на відсутність у світі загальноприйнятого трактування термінів «смартфон» та «комунікатор».

Комунікатор відомий на ринку під брендами операторів. На даний момент відомо про моделі O2 XDA Cosmo, T-Mobile Dash, Dopod C720W. Щонайменше до кінця 2007 року ми ще побачимо операторські пристрої, марковані лише брендом оператора, без нанесення логотипу HTC. Чи вистачить у компанії сили волі з наступного року перейти, як і планувалося, тільки на спільне маркування (co-branding, логотип оператора спільно з логотипом HTC, як це вже робиться на японському ринку), або, як у випадку з Dopod, залишаться найбільше «улюблені» та «прибуткові» оператори? Покаже час.

Не можу не зупинитися на кодовому імені S620, на передісторії створення цього продукту. Комунікатор автори назвали прекрасним ім'ям Excalibur, ім'ям міфічного меча Короля Артура. З одного боку, творці хотіли підкреслити товщину пристрою, так само як Motorola з легендарною моделлю RAZR, також можна згадати Blade. Як ми зрозуміємо нижче, вибране ім'я – це прихований реверанс у бік Motorola. З іншого боку, «меч», безперечно, сильніший за «якихось там» «бритв» і «лез». Плюсуємо до цього міфічний підтекст і виходить не ім'я, а просто казка. Шкода, що кодове ім'я ніяк не відбивається на строгому, офіційному S620.

Розробка Excalibur почалася приблизно одночасно з підготовкою Moto Q. Не тому, що в компанії добре працює відділ промислового шпигунства, справа в іншому. Компанія Motorola, розірвавши відносини з CMCS (яка відповідальна за розробку та виробництво моделей Motorola MPx200, MPx220), вела переговори з HTC щодо виробництва смартфонів для Motorola. Зокрема, обговорювався проект Motorola Franklin (внутрішня назва Moto Q). Переговори, що розпочалися успішно, закінчилися нічим. Відразу після цього, запустивши розробку Excalibur, компанія HTC навмисно не стала форсувати запуск продукту у продаж одночасно з Moto Q, щоб не викликати зайві питання з боку Motorola.

Простежимо, як розвивалася лінійка смартфонів компанії у часі, як з'являлися відгалуження від основного дерева розвитку. Модель S620 відноситься до четвертого покоління смартфонів в історії HTC, при цьому на сьогодні їх п'ять.

Перше покоління. Кодове ім'я – HTC Canary. За великим рахунком, це пілотний продукт, можливість заявити про себе. Смартфонів на мобільній операційній системі від Microsoft у продажу практично не було. Продукт на ринку був сприйнятий прохолодно – відсутність Bluetooth та камери, великі розміри не дозволяли розглядати його серйозно. У успіх операційної системи від Microsoft мало хто вірив, надворі – середина 2003 року.

Друге покоління. Кодове ім'я – HTC Voyager. Платформа суттєво доопрацьована – принципово дизайн не змінився, але використовується нова версія операційної системи, суттєво покращено екран, додано камеру, підтримку Bluetooth, без якого немислимий сучасний смартфон. Модель сприйнята з ентузіазмом, кількість партнерів HTC серед операторів починає зростати лавиноподібно.

Третє покоління. Кодове ім'я – HTC Typhoon. Прорив. Істотно збільшено час автономної роботи, розміри зрівнялися із сучасними бізнес-телефонами, найменший пристрій серед смартфонів на момент випуску. Окрім іншого, нова версія операційної системи, перехід на використання карток miniSD. Один з найкращих смартфонів 2004 року, посперечатися з ним могла тільки модель Nokia 6630. А якщо брати такі параметри, як час автономної роботи та габарити, то рівних тайфуну не було. Вперше компанія почала пропонувати різні варіанти дизайну у рамках однієї платформи – HTC Feeler, HTC Sonata, HTC Amadeus.

Четверте покоління. Кодове ім'я – HTC Hurricane. Найважливіше покращення – це застосування нового якісного екрану з QVGA-роздільною здатністю: набагато зручніше працювати в Інтернеті, переглядати фотографії, шрифти стали більш гладкими. До виходу моделі Nokia N90 екран залишався найкращим на ринку серед смартфонів. Другий момент, який варто відзначити – це мегапіксельна камера (до цього були VGA). Також до четвертого покоління правильніше зарахувати HTC Tornado. Це перший смартфон із вбудованим бездротовим модулем Wi-Fi, інші нововведення – операційна система Windows Mobile 5.0 for Smartphone, новий процесор, підтримка EDGE. Схожість та швидкий вихід Tornado після Hurricane зумовили долю першого, вбивши його як масовий продукт.

Компанія нарешті вирішила урізноманітнити використовувані форм-фактори. Так, на базі загального шасі четвертого покоління була розроблена розкладачка HTC Star Trek і наш сьогоднішній випробуваний QWERTY-комунікатор HTC Excalibur. Не треба бути генієм, щоб здогадатися, що поява смартфона-слайдера від HTC – справа часу.

П'яте покоління. Кодове ім'я – HTC Breeze. Принципове нововведення – підтримка 3G/UMTS, яка вимагає переходу з інтегрованого рішення TI на зв'язку центральний процесор від Samsung плюс стільниковий модуль від Qualcomm. Менш значні зміни - гаряча заміна карт пам'яті, важіль-колесо, більш тонкий корпус. На іншій чаші ваг – збільшена вага, розміри та відсутність вбудованого модуля Wi-Fi. Можна сказати, що крім підтримки 3G, істотних змін немає.

Компанія рухається у правильному напрямку, нарощуючи не тільки технічні характеристики, а й варіюючи форм-фактор, розширюючи і без того вже немаленьку продуктову лінійку. Компанія HTC, втім, як і Microsoft, так само, як і Nokia, «проспала» бум популярності мобільної пошти, який безпосередньо пов'язаний з BlackBerry і RIM. Компанії включилися в погоню із різних стартових позицій. HTC виступає в незвичній для себе ролі, що наздоганяє, адже і Nokia E61, і Samsung i320 з'явилися на ринку раніше. А жителям США ще до появи Excalibur став доступний комунікатор Moto Q. У ситуації, коли приходиш останнім, життєво необхідно виділити пристрій на тлі конкурентів, додати унікальні функції, яких немає в інших, вбити ціною. Чи справилася HTC із завданням? Загалом – так. Давайте розумітися.

Дизайни, елементи керування

Компонування елементів типове для таких пристроїв – горизонтально орієнтований екран у верхній половині корпусу, QWERTY-клавіатура – ​​у нижній половині моноблока. У дизайні ми спостерігаємо домінування плавних ліній Прямі лінії можна знайти лише в області екрана. Не можна назвати його надто вільним, він знаходиться в рамках допустимого для комунікатора, який орієнтований на ділову аудиторію, плавні закруглення на гранях лише підтримують «класичну» форму. Дизайн вже згаданих Samsung i320, Nokia E61 здається окресленим різкіше, а Excalibur більше нагадує класичні RIM BlackBerry. Дизайн – справа смаку, у будь-якому разі вибір залишається за вами. Від себе додам, що спочатку дизайн HTC Excalibur мені сподобався менше, ніж того ж Samsung i320, але поступово я зжився з ним і зрозумів, що він інакше виглядати і не міг.

Багато чорного і трохи сріблястого – це єдине на даний момент колірне рішення моделі. Задня стінка, бічні торці виготовлені з прогумованого чорного пластику «soft touch», він не ковзає в руці. Корпус буквально вливається в долоні. Торкатися до нього приємно, так само, як і тримати апарат однією або двома руками, корпус не вислизає. Чорний пластик мажеться, але це не дуже помітно. Якщо сухими руками спробувати залишити на ньому відбиток пальця, то на корпусі це не позначиться. Для забезпечення міцності конструкції з металу виконано окантування екрану, клавіатури та всього корпусу (остання безперервною «ниточкою» проходить через усі торці).

На лицьову металеву пластину, що обрамляє екран і клавіатуру, лазером нанесені горизонтальні лінії, аналог hairlines в деяких ноутбуках і Pocket PC компанії Asus (можливо, технологія ліцензована у Asus, аж надто схоже). Користь від цього переважно естетичного характеру – покращується зовнішній вигляд, відбитки пальців практично непомітні.

Зберігши високу якість складання, компанія HTC почала приділяти пильну увагу матеріалам корпусу, що заслуговує на повагу. Аналогічні тактильні відчуття від комунікатора, що розташований в долоні, не відтворюються ні на Nokia E61, ні на Samsung i320. Варто відзначити, що HTC S620 – один із найменших серед аналогів, порівняний:

  • HTC S620: 111.5х62.5х12.8 мм, 130 г
  • Moto Q: 116x63x11.5 мм, 115 г
  • Samsung i320: 111х59х11.5, 95 г
  • Nokia E61: 117x69.7x14 мм, вага 144 г

Зазначимо, що щодо товщини всі виробники лукавлять, вказуючи її для найтоншої частини корпусу. Для HTC Excalibur максимальна товщина становить 14.5 мм.

За поєднанням якості складання, якості матеріалів, зручності, ергономіки використання (ергономіку QWERTY-клавіатури поки не розглядаємо), габаритів та ваги модель найкраща серед аналогів.

Над екраном знаходиться телефонний динамік, поєднаний із двома світловими індикаторами. Він нічим не прикритий, тому згодом сюди забивається пил. Враховуючи вузькість отвору для динаміка, вичищати пил можна лише шляхом продування. Цей недолік помітний тільки при близькому розгляді пристрою та не критичний. Індикатори, зелений і синій, показують, які модулі активні. Синій – Bluetooth та Wi-Fi, зелений – телефонна частина.

На лівому торці, у верхній частині, ми бачимо кнопку живлення, короткий натиск викликає «швидкий список» (можна змінити профілі, блокувати клавіатуру, активувати Comm Manager), а довге – вимикає пристрій. На задній панелі розташовані відносно гучний зовнішній динамік, віконце камери, дзеркальце. На нижньому торці закритий гумовою заглушкою власний роз'єм HTC ExtUSB, до якого, крім кабелю синхронізації та зарядного пристрою, підключаються навушники власного стандарту. Звук не можна назвати поганим, той факт, що без паяльника неможливо підключити власні навушники, для багатьох перекреслює музичну складову смартфона, Bluetooth-стереонавушники поки не стали масовим явищем. «Але це пристрій для бізнесу, а не розваг!» – справедливо заперечить читач і матиме рацію. Серйозним мінусом стосовно даного конкретного пристрою це вважати не будемо.

Докладно зупинимося на унікальній функції комунікатора, інновації, яка вперше зустрічається серед телефонів взагалі та серед комунікаторів зокрема. Йдеться про бічне сенсорне управління, дальнього родича тачпада в ноутбуках. Це не перший експеримент HTC з елементами управління, можна назвати модель HP iPaq hx4700 (так, і цю модель також розробляла HTC). Втім, той експеримент варто визнати не дуже успішним, навіть завзяті любителі hx4700 визнавали недосконалість системи управління. Є всі підстави припускати, що новий досвід буде успішнішим і вдалим.

Сенсорна смужка, названа маркетологами JOGGR, розташувалася праворуч від дисплея під кутом 45 градусів до нього. Звикати до нового допоміжного методу керування набагато простіше, ніж тачпаду в ноутбуці. Найпростіше, ніж звикнути до його подоби в КПК HP iPaq hx4700.

Смужка JOGGR розбита на три частини. Середній, основний блок відповідає за прокручування, вибір елемента. Великим пальцем правої руки, щойно торкаючись, проводимо по смужці вгору або вниз, так спрацьовує прокрутка списку у відповідному напрямку. Якщо провести двічі поспіль і утримувати, то прокрутка буде працювати доти, доки ви не відпустите палець. Два короткі та швидкі дотики (так і хочеться написати «кліка») – вибір поточної позиції (наприклад, відкрити контакт, вибрану програму або відтворити вибрану композицію в плеєрі).

Аналогічно, за допомогою подвійного дотику, спрацьовують кнопки, розташовані зверху та знизу від основного блоку, вони дублюють апаратні клавіші «Home» та «Back».

Якщо з якихось причин вам не потрібне прокручування за допомогою сенсорної панелі, її легко вимкнути, залишивши для неї функцію регулювання звуку. У налаштуваннях можна встановити швидкість подвійного натискання, швидкість скролінгу, чутливість. Як крайній випадок, JOGGR можна відключити взагалі, якщо ви часто натискаєте її випадково, сенсорна панель залишиться при цьому тільки як декоративний елемент, свого роду прикраси.

Зазначимо ще один момент. Використовувати JOGGR зручно тільки тоді, коли S620 знаходиться у правій руці, при цьому великий палець чітко лягає на смужку прокрутки. Тим, хто звик працювати з мобільним пристроєм лівою рукою, доведеться або переучуватися, або відмовитись від використання JOGGR.

Блок основних керуючих елементів, який включає чотирипозиційну навігаційну клавішу та навколишні клавіші, розташований під екраном. Усі клавіші, крім сріблястої кнопки дії, вписаної в навігаційну клавішу, мають чорний колір. Вони зручні, мають оптимальний розмір, оптимальний відгук при натисканні. Претензій та зауважень до них немає взагалі.

Блокування клавіатури відбувається за допомогою утримування клавіші відбою дзвінка протягом двох-трьох секунд. При цьому, якщо натиснути у заблокованому стані ліву софт-клавішу, на дисплеї відображається поточний час та дата великим шрифтом. Це зручно, не потрібно придивлятися до невеликих символів у режимі очікування, достатньо активувати цей екран у заблокованому стані. Єдиний прорахунок тут – виведення із режиму блокування. Для цього потрібно послідовно натиснути ліву софт-клавішу і кнопку «*». Остання дуже мала, як і решта клавіш QWERTY-клавіатури.

QWERTY-клавіатура

Електронна пошта – сенс та сутність S620. "Стильний HTC S620 полегшує роботу з мобільною поштою та документами на ходу", - підтверджують тезу маркетологи HTC. Клавіші прогумовані, мають квадратну форму. Кнопки розташовані в чотири ряди (всього 37 клавіш), кожен ряд йде по дузі, так, теоретично, зручніше вводити текст, взявши комунікатор двома руками. Однак без проблем можна вводити текст і працювати з пристроєм однією рукою, якщо друга рука зайнята.

Кілька слів про зручність введення з клавіатури. Зручність та комфорт введення тексту безпосередньо залежать від площі клавіатури, яка впливає на розмір клавіш. Так що не дивно, що на Nokia 9300 та комунікаторах HTC з висувною клавіатурою вводити текст комфортніше, ніж на S620. Також зручніша клавіатура в Nokia E61, але габарити Nokia теж вищі. Excalibur перевершує за зручністю QWERTY-клавіатури будь-який комунікатор від Sony Ericsson, але із Samsung i320 знаходиться приблизно на одному рівні.

Блок цифрових клавіш (1-9) виділений сріблястим кольором. Додаткові символи виділені синім кольором і вводяться при натисканні комбінації з функціональною клавішею «Fn». У нижній правій частині клавіатури є додаткові апаратні клавіші для запуску камери, браузера, пошти. Логічніше було б у локальній версії розмістити на їх місці відсутні російські літери, як це зроблено в Nokia E61, але російські літери "x", "ж", "ъ", "е" доведеться вводити у поєднанні з "Fn". Проблема з російською мовою стара, як світ, - букв у нашому алфавіті більше, ніж 26. Один ряд вміщує 10 букв, для російської розкладки необхідно ще 2 позиції. Таким чином, літери Х, Ъ, Ж, Е, які в класичній розкладці ми звикли бачити крайніми справа, тут розміщені в третьому ряду як додаткова функція. Відповідно, для набору цих літер необхідно кожного разу використовувати клавішу Fn, що не додає швидкості друку. Серйозним наріканням розташування кириличних символів вважати не можна, швидше за все, конструктивна особливість. На практиці потрібне звикання, потім просто перестаєш помічати цю особливість.

Блакитне підсвічування клавіш добре видно в темряві, але в напівтемряві літери через дрібність розмиваються перед очима. Тобто проблеми є тільки в напівтемряві, при інтенсивному світлі або у темряві все чудово читається.

Екран

На перший погляд характеристики дисплея цілком типові. Він має роздільну здатність 320x240 пікселів, відображає 65 тисяч кольорів. Діагональ екрану становить 2.44”, для смартфона це навіть багато, деякі Pocket PC мають розміри менше (аж до 2.4”). Великий екран у поєднанні з горизонтальною орієнтацією збільшує комфортність роботи з багатьма програмами, наприклад, Інтернет-браузер, електронна книжка, пошта – список можна продовжити (згадайте, як розташований ваш монітор).

На жаль, регулювати підсвічування екрана не можна, немає і світлового сенсора, який би регулював підсвічування екрана та клавіатури. Зображення видно під будь-яким кутом ліворуч і праворуч, картинка не інвертується. На сонці зображення вицвітає, але продовжує залишатися читаним. Загалом екран – один із найкращих серед смартфонів (серед смартфонів HTC точно найкращий), поступається лише продуктам Nokia за роздільною здатністю та діагоналі.

Горизонтальна орієнтація екрана відображається не тільки на сприйнятті інформації з нього, ширині пристрою, але і на роботі програмного забезпечення. Частина програм або несумісна, або частково сумісна з S620 (наприклад, запускаються та працюють, але відображаються некоректно). Задля справедливості слід зазначити, що основні розробники програмного забезпечення після виходу Motorola Q розпочали процес адаптації програм до горизонтального екрану.

Автономна робота

Перед початком тестування часу роботи найбільше бентежила ємність батареї, всього 960 мАг. Недостатню ємність батареї частково компенсував економний процесор, так що в результаті вийшли не найгірші результати.

При активному використанні смартфон пропрацював півтора дні у московській мережі Мегафон. При цьому було 50 хвилин розмов взагалі, відправлено 15 SMS, 30 хвилин роботи в Інтернеті за EDGE/GPRS, 5 годин роботи Push-пошти, зроблено 15 фотографій, 30 хвилин використання інших функцій. Користувачі, які використовують пристрій максимально, мають розраховувати на день роботи. Якщо комунікатором користуватися мало, не дуже багато розмовляти, то реально досягти показників у два – два з половиною дні роботи.

Під кришкою акумуляторного відсіку – microSD із псевдогарячою заміною. Щоб вийняти картку пам'яті, потрібно зняти кришку, але телефон вимикати не доведеться. Максимальний обсяг картки microSD на поточний момент становить 2 Гб. Для заміни SIM-карти доведеться вийняти акумулятор, трохи підчепити картку, щоб вона вискочила. Під батареєю є навіть спеціальна інструкція щодо вилучення SIM-карти, процедура не інтуїтивна.

Камера

Компанія HTC ніколи не відрізнялася вбудованими якісними камерами, навіть 2 Мп моделі з ручним режимом макро залишаються далеко позаду аналогів Nokia. Ця модель – не виняток із загальної тенденції. З іншого боку, у Nokia E61 камери немає взагалі, а у Samsung i320 камера – далеко не найсильніша сторона. Отже, якщо брати тільки конкуруючі моделі, то все не так погано.

Новий інтерфейс камери стає стандартом для всіх нових моделей HTC, як комунікаторів, так і смартфонів. Запускається камера утримуванням відповідної апаратної кнопки. Якість знімків засмучує, воно практично не просунулося в цій моделі вперед у порівнянні з HTC Hurricane. Далеко не найточніша передача кольору, вибілювання світлих областей і так далі. Міркуйте самі:

Огляд комунікатора HTC S620 (Excalibur)

Влітку 2006 року тайванська компанія HTC (High Tech Computer Corp) представила широкому загалу однойменну торгову марку. До червня нехитра абревіатура була відома переважно серед фахівців. HTC – найбільший ODM/OEM-виробник Windows Mobile-пристроїв як КПК, так і комунікаторів. Покупцям зовсім не обов'язково знати, що їх HP, Dell або T-mobile MDA насправді вироблено іншою компанією. Покупці віддають перевагу брендам, вендори отримують високу маржу, виробник тільки і встигає збільшувати постачання (HTC щомісяця бадьоро рапортує про зростання продажів на десятки відсотків), все при справі. Ідилія? Посібник HTC так не думає.

Формально висновок бренду HTC – це ребрендинг торгової марки Qtek, що належить HTC. "HTC - від the makers of the original Qtek", - говорить підпис в офіційних документах HTC. Насправді за виведенням марки HTC на ринок коштує набагато більше, ніж бажання банально перейменувати Qtek на HTC. Цілей безліч. По-перше, побудувати відомий міжнародний бренд. Побічний ефект – усунення плутанини з брендами, коли один і той самий пристрій міг продаватися у світі під десятками різних торгових марок (покупцеві простіше взяти Sony Ericsson, ніж розумітися на косметичних відмінностях Qtek від I-mate). По-друге, отримати маржу/прибуток, який раніше діставався вендору. Тайванський тигр планував продати у 2006 році до 10 млн. мобільних пристроїв проти 7 млн. у 2005 році. По-третє, покращити підтримку користувачів, краще адаптувати продукти для локальних ринків. По-четверте… Утім, список можна продовжувати ще довго. Крок з боку HTC, безумовно, правильний, давно очікуваний ринком.

На жаль, багато дій компанії поки що носять незавершений, недороблений характер. За прикладами далеко не треба ходити. Запустити глобальний бренд, залишивши бренд Dopod для азіатського ринку? Вивести власні імена (MTeoR, TyTN), а в наступних моделях відмовитись від них (S620, P3300)? Але не будемо судити суворо, 2006 перехідний для HTC, показовим буде наступний. Після запуску бренду компанія планомірно відкриватиме власні представництва у різних країнах, змінюючи у цих країнах підхід до дистрибуції. Офіси вже є у Великій Британії, Італії та Франції, у планах – Німеччина, Скандинавські країни, Росія та Іспанія.

Вся лінійка пристроїв HTC розбита на кілька літерних індексів. З букви "P" починаються індекси пристроїв на базі операційної системи WM for Pocket PC, а з букви "S" - на базі WM for Smartphone. Сьогодні ми розповідатимемо про модель HTC S620, яка формально відноситься до смартфонів за ознакою операційної системи, але наявність вбудованої QWERTY-клавіатури дозволяє нам записати пристрій у комунікатори. Ще раз хочеться поскаржитися на відсутність у світі загальноприйнятого трактування термінів «смартфон» та «комунікатор».

Комунікатор відомий на ринку під брендами операторів. На даний момент відомо про моделі O2 XDA Cosmo, T-Mobile Dash, Dopod C720W. Щонайменше до кінця 2007 року ми ще побачимо операторські пристрої, марковані лише брендом оператора, без нанесення логотипу HTC. Чи вистачить у компанії сили волі з наступного року перейти, як і планувалося, тільки на спільне маркування (co-branding, логотип оператора спільно з логотипом HTC, як це вже робиться на японському ринку), або, як у випадку з Dopod, залишаться найбільше «улюблені» та «прибуткові» оператори? Покаже час.

Не можу не зупинитися на кодовому імені S620, на передісторії створення цього продукту. Комунікатор автори назвали прекрасним ім'ям Excalibur, ім'ям міфічного меча Короля Артура. З одного боку, творці хотіли підкреслити товщину пристрою, так само як Motorola з легендарною моделлю RAZR, також можна згадати Blade. Як ми зрозуміємо нижче, вибране ім'я – це прихований реверанс у бік Motorola. З іншого боку, «меч», безперечно, сильніший за «якихось там» «бритв» і «лез». Плюсуємо до цього міфічний підтекст і виходить не ім'я, а просто казка. Шкода, що кодове ім'я ніяк не відбивається на строгому, офіційному S620.

Розробка Excalibur почалася приблизно одночасно з підготовкою Moto Q. Не тому, що в компанії добре працює відділ промислового шпигунства, справа в іншому. Компанія Motorola, розірвавши відносини з CMCS (яка відповідальна за розробку та виробництво моделей Motorola MPx200, MPx220), вела переговори з HTC щодо виробництва смартфонів для Motorola. Зокрема, обговорювався проект Motorola Franklin (внутрішня назва Moto Q). Переговори, що розпочалися успішно, закінчилися нічим. Відразу після цього, запустивши розробку Excalibur, компанія HTC навмисно не стала форсувати запуск продукту у продаж одночасно з Moto Q, щоб не викликати зайві питання з боку Motorola.

Простежимо, як розвивалася лінійка смартфонів компанії у часі, як з'являлися відгалуження від основного дерева розвитку. Модель S620 відноситься до четвертого покоління смартфонів в історії HTC, при цьому на сьогодні їх п'ять.

Перше покоління. Кодове ім'я – HTC Canary. За великим рахунком, це пілотний продукт, можливість заявити про себе. Смартфонів на мобільній операційній системі від Microsoft у продажу практично не було. Продукт на ринку був сприйнятий прохолодно – відсутність Bluetooth та камери, великі розміри не дозволяли розглядати його серйозно. У успіх операційної системи від Microsoft мало хто вірив, надворі – середина 2003 року.

Друге покоління. Кодове ім'я – HTC Voyager. Платформа суттєво доопрацьована – принципово дизайн не змінився, але використовується нова версія операційної системи, суттєво покращено екран, додано камеру, підтримку Bluetooth, без якого немислимий сучасний смартфон. Модель сприйнята з ентузіазмом, кількість партнерів HTC серед операторів починає зростати лавиноподібно.

Третє покоління. Кодове ім'я – HTC Typhoon. Прорив. Істотно збільшено час автономної роботи, розміри зрівнялися із сучасними бізнес-телефонами, найменший пристрій серед смартфонів на момент випуску. Окрім іншого, нова версія операційної системи, перехід на використання карток miniSD. Один з найкращих смартфонів 2004 року, посперечатися з ним могла тільки модель Nokia 6630. А якщо брати такі параметри, як час автономної роботи та габарити, то рівних тайфуну не було. Вперше компанія почала пропонувати різні варіанти дизайну у рамках однієї платформи – HTC Feeler, HTC Sonata, HTC Amadeus.

Четверте покоління. Кодове ім'я – HTC Hurricane. Найважливіше покращення – це застосування нового якісного екрану з QVGA-роздільною здатністю: набагато зручніше працювати в Інтернеті, переглядати фотографії, шрифти стали більш гладкими. До виходу моделі Nokia N90 екран залишався найкращим на ринку серед смартфонів. Другий момент, який варто відзначити – це мегапіксельна камера (до цього були VGA). Також до четвертого покоління правильніше зарахувати HTC Tornado. Це перший смартфон із вбудованим бездротовим модулем Wi-Fi, інші нововведення – операційна система Windows Mobile 5.0 for Smartphone, новий процесор, підтримка EDGE. Схожість та швидкий вихід Tornado після Hurricane зумовили долю першого, вбивши його як масовий продукт.

Компанія нарешті вирішила урізноманітнити використовувані форм-фактори. Так, на базі загального шасі четвертого покоління була розроблена розкладачка HTC Star Trek і наш сьогоднішній випробуваний QWERTY-комунікатор HTC Excalibur. Не треба бути генієм, щоб здогадатися, що поява смартфона-слайдера від HTC – справа часу.

П'яте покоління. Кодове ім'я – HTC Breeze. Принципове нововведення – підтримка 3G/UMTS, яка вимагає переходу з інтегрованого рішення TI на зв'язку центральний процесор від Samsung плюс стільниковий модуль від Qualcomm. Менш значні зміни - гаряча заміна карт пам'яті, важіль-колесо, більш тонкий корпус. На іншій чаші ваг – збільшена вага, розміри та відсутність вбудованого модуля Wi-Fi. Можна сказати, що крім підтримки 3G, істотних змін немає.

Компанія рухається у правильному напрямку, нарощуючи не тільки технічні характеристики, а й варіюючи форм-фактор, розширюючи і без того вже немаленьку продуктову лінійку. Компанія HTC, втім, як і Microsoft, так само, як і Nokia, «проспала» бум популярності мобільної пошти, який безпосередньо пов'язаний з BlackBerry і RIM. Компанії включилися в погоню із різних стартових позицій. HTC виступає в незвичній для себе ролі, що наздоганяє, адже і Nokia E61, і Samsung i320 з'явилися на ринку раніше. А жителям США ще до появи Excalibur став доступний комунікатор Moto Q. У ситуації, коли приходиш останнім, життєво необхідно виділити пристрій на тлі конкурентів, додати унікальні функції, яких немає в інших, вбити ціною. Чи справилася HTC із завданням? Загалом – так. Давайте розумітися.

Дизайни, елементи керування

Компонування елементів типове для таких пристроїв – горизонтально орієнтований екран у верхній половині корпусу, QWERTY-клавіатура – ​​у нижній половині моноблока. У дизайні ми спостерігаємо домінування плавних ліній Прямі лінії можна знайти лише в області екрана. Не можна назвати його надто вільним, він знаходиться в рамках допустимого для комунікатора, який орієнтований на ділову аудиторію, плавні закруглення на гранях лише підтримують «класичну» форму. Дизайн вже згаданих Samsung i320, Nokia E61 здається окресленим різкіше, а Excalibur більше нагадує класичні RIM BlackBerry. Дизайн – справа смаку, у будь-якому разі вибір залишається за вами. Від себе додам, що спочатку дизайн HTC Excalibur мені сподобався менше, ніж того ж Samsung i320, але поступово я зжився з ним і зрозумів, що він інакше виглядати і не міг.

Багато чорного і трохи сріблястого – це єдине на даний момент колірне рішення моделі. Задня стінка, бічні торці виготовлені з прогумованого чорного пластику «soft touch», він не ковзає в руці. Корпус буквально вливається в долоні. Торкатися до нього приємно, так само, як і тримати апарат однією або двома руками, корпус не вислизає. Чорний пластик мажеться, але це не дуже помітно. Якщо сухими руками спробувати залишити на ньому відбиток пальця, то на корпусі це не позначиться. Для забезпечення міцності конструкції з металу виконано окантування екрану, клавіатури та всього корпусу (остання безперервною «ниточкою» проходить через усі торці).

На лицьову металеву пластину, що обрамляє екран і клавіатуру, лазером нанесені горизонтальні лінії, аналог hairlines в деяких ноутбуках і Pocket PC компанії Asus (можливо, технологія ліцензована у Asus, аж надто схоже). Користь від цього переважно естетичного характеру – покращується зовнішній вигляд, відбитки пальців практично непомітні.

Зберігши високу якість складання, компанія HTC почала приділяти пильну увагу матеріалам корпусу, що заслуговує на повагу. Аналогічні тактильні відчуття від комунікатора, що розташований в долоні, не відтворюються ні на Nokia E61, ні на Samsung i320. Варто відзначити, що HTC S620 – один із найменших серед аналогів, порівняний:

  • HTC S620: 111.5х62.5х12.8 мм, 130 г
  • Moto Q: 116x63x11.5 мм, 115 г
  • Samsung i320: 111х59х11.5, 95 г
  • Nokia E61: 117x69.7x14 мм, вага 144 г

Зазначимо, що щодо товщини всі виробники лукавлять, вказуючи її для найтоншої частини корпусу. Для HTC Excalibur максимальна товщина становить 14.5 мм.

За поєднанням якості складання, якості матеріалів, зручності, ергономіки використання (ергономіку QWERTY-клавіатури поки не розглядаємо), габаритів та ваги модель найкраща серед аналогів.

Над екраном знаходиться телефонний динамік, поєднаний із двома світловими індикаторами. Він нічим не прикритий, тому згодом сюди забивається пил. Враховуючи вузькість отвору для динаміка, вичищати пил можна лише шляхом продування. Цей недолік помітний тільки при близькому розгляді пристрою та не критичний. Індикатори, зелений і синій, показують, які модулі активні. Синій – Bluetooth та Wi-Fi, зелений – телефонна частина.

На лівому торці, у верхній частині, ми бачимо кнопку живлення, короткий натиск викликає «швидкий список» (можна змінити профілі, блокувати клавіатуру, активувати Comm Manager), а довге – вимикає пристрій. На задній панелі розташовані відносно гучний зовнішній динамік, віконце камери, дзеркальце. На нижньому торці закритий гумовою заглушкою власний роз'єм HTC ExtUSB, до якого, крім кабелю синхронізації та зарядного пристрою, підключаються навушники власного стандарту. Звук не можна назвати поганим, той факт, що без паяльника неможливо підключити власні навушники, для багатьох перекреслює музичну складову смартфона, Bluetooth-стереонавушники поки не стали масовим явищем. «Але це пристрій для бізнесу, а не розваг!» – справедливо заперечить читач і матиме рацію. Серйозним мінусом стосовно даного конкретного пристрою це вважати не будемо.

Докладно зупинимося на унікальній функції комунікатора, інновації, яка вперше зустрічається серед телефонів взагалі та серед комунікаторів зокрема. Йдеться про бічне сенсорне управління, дальнього родича тачпада в ноутбуках. Це не перший експеримент HTC з елементами управління, можна назвати модель HP iPaq hx4700 (так, і цю модель також розробляла HTC). Втім, той експеримент варто визнати не дуже успішним, навіть завзяті любителі hx4700 визнавали недосконалість системи управління. Є всі підстави припускати, що новий досвід буде успішнішим і вдалим.

Сенсорна смужка, названа маркетологами JOGGR, розташувалася праворуч від дисплея під кутом 45 градусів до нього. Звикати до нового допоміжного методу керування набагато простіше, ніж тачпаду в ноутбуці. Найпростіше, ніж звикнути до його подоби в КПК HP iPaq hx4700.

Смужка JOGGR розбита на три частини. Середній, основний блок відповідає за прокручування, вибір елемента. Великим пальцем правої руки, щойно торкаючись, проводимо по смужці вгору або вниз, так спрацьовує прокрутка списку у відповідному напрямку. Якщо провести двічі поспіль і утримувати, то прокрутка буде працювати доти, доки ви не відпустите палець. Два короткі та швидкі дотики (так і хочеться написати «кліка») – вибір поточної позиції (наприклад, відкрити контакт, вибрану програму або відтворити вибрану композицію в плеєрі).

Аналогічно, за допомогою подвійного дотику, спрацьовують кнопки, розташовані зверху та знизу від основного блоку, вони дублюють апаратні клавіші «Home» та «Back».

Якщо з якихось причин вам не потрібне прокручування за допомогою сенсорної панелі, її легко вимкнути, залишивши для неї функцію регулювання звуку. У налаштуваннях можна встановити швидкість подвійного натискання, швидкість скролінгу, чутливість. Як крайній випадок, JOGGR можна відключити взагалі, якщо ви часто натискаєте її випадково, сенсорна панель залишиться при цьому тільки як декоративний елемент, свого роду прикраси.

Зазначимо ще один момент. Використовувати JOGGR зручно тільки тоді, коли S620 знаходиться у правій руці, при цьому великий палець чітко лягає на смужку прокрутки. Тим, хто звик працювати з мобільним пристроєм лівою рукою, доведеться або переучуватися, або відмовитись від використання JOGGR.

Блок основних керуючих елементів, який включає чотирипозиційну навігаційну клавішу та навколишні клавіші, розташований під екраном. Усі клавіші, крім сріблястої кнопки дії, вписаної в навігаційну клавішу, мають чорний колір. Вони зручні, мають оптимальний розмір, оптимальний відгук при натисканні. Претензій та зауважень до них немає взагалі.

Блокування клавіатури відбувається за допомогою утримування клавіші відбою дзвінка протягом двох-трьох секунд. При цьому, якщо натиснути у заблокованому стані ліву софт-клавішу, на дисплеї відображається поточний час та дата великим шрифтом. Це зручно, не потрібно придивлятися до невеликих символів у режимі очікування, достатньо активувати цей екран у заблокованому стані. Єдиний прорахунок тут – виведення із режиму блокування. Для цього потрібно послідовно натиснути ліву софт-клавішу і кнопку «*». Остання дуже мала, як і решта клавіш QWERTY-клавіатури.

QWERTY-клавіатура

Електронна пошта – сенс та сутність S620. "Стильний HTC S620 полегшує роботу з мобільною поштою та документами на ходу", - підтверджують тезу маркетологи HTC. Клавіші прогумовані, мають квадратну форму. Кнопки розташовані в чотири ряди (всього 37 клавіш), кожен ряд йде по дузі, так, теоретично, зручніше вводити текст, взявши комунікатор двома руками. Однак без проблем можна вводити текст і працювати з пристроєм однією рукою, якщо друга рука зайнята.

Кілька слів про зручність введення з клавіатури. Зручність та комфорт введення тексту безпосередньо залежать від площі клавіатури, яка впливає на розмір клавіш. Так що не дивно, що на Nokia 9300 та комунікаторах HTC з висувною клавіатурою вводити текст комфортніше, ніж на S620. Також зручніша клавіатура в Nokia E61, але габарити Nokia теж вищі. Excalibur перевершує за зручністю QWERTY-клавіатури будь-який комунікатор від Sony Ericsson, але із Samsung i320 знаходиться приблизно на одному рівні.

Блок цифрових клавіш (1-9) виділений сріблястим кольором. Додаткові символи виділені синім кольором і вводяться при натисканні комбінації з функціональною клавішею «Fn». У нижній правій частині клавіатури є додаткові апаратні клавіші для запуску камери, браузера, пошти. Логічніше було б у локальній версії розмістити на їх місці відсутні російські літери, як це зроблено в Nokia E61, але російські літери "x", "ж", "ъ", "е" доведеться вводити у поєднанні з "Fn". Проблема з російською мовою стара, як світ, - букв у нашому алфавіті більше, ніж 26. Один ряд вміщує 10 букв, для російської розкладки необхідно ще 2 позиції. Таким чином, літери Х, Ъ, Ж, Е, які в класичній розкладці ми звикли бачити крайніми справа, тут розміщені в третьому ряду як додаткова функція. Відповідно, для набору цих літер необхідно кожного разу використовувати клавішу Fn, що не додає швидкості друку. Серйозним наріканням розташування кириличних символів вважати не можна, швидше за все, конструктивна особливість. На практиці потрібне звикання, потім просто перестаєш помічати цю особливість.

Блакитне підсвічування клавіш добре видно в темряві, але в напівтемряві літери через дрібність розмиваються перед очима. Тобто проблеми є тільки в напівтемряві, при інтенсивному світлі або у темряві все чудово читається.

Екран

На перший погляд характеристики дисплея цілком типові. Він має роздільну здатність 320x240 пікселів, відображає 65 тисяч кольорів. Діагональ екрану становить 2.44”, для смартфона це навіть багато, деякі Pocket PC мають розміри менше (аж до 2.4”). Великий екран у поєднанні з горизонтальною орієнтацією збільшує комфортність роботи з багатьма програмами, наприклад, Інтернет-браузер, електронна книжка, пошта – список можна продовжити (згадайте, як розташований ваш монітор).

На жаль, регулювати підсвічування екрана не можна, немає і світлового сенсора, який би регулював підсвічування екрана та клавіатури. Зображення видно під будь-яким кутом ліворуч і праворуч, картинка не інвертується. На сонці зображення вицвітає, але продовжує залишатися читаним. Загалом екран – один із найкращих серед смартфонів (серед смартфонів HTC точно найкращий), поступається лише продуктам Nokia за роздільною здатністю та діагоналі.

Горизонтальна орієнтація екрана відображається не тільки на сприйнятті інформації з нього, ширині пристрою, але і на роботі програмного забезпечення. Частина програм або несумісна, або частково сумісна з S620 (наприклад, запускаються та працюють, але відображаються некоректно). Задля справедливості слід зазначити, що основні розробники програмного забезпечення після виходу Motorola Q розпочали процес адаптації програм до горизонтального екрану.

Автономна робота

Перед початком тестування часу роботи найбільше бентежила ємність батареї, всього 960 мАг. Недостатню ємність батареї частково компенсував економний процесор, так що в результаті вийшли не найгірші результати.

При активному використанні смартфон пропрацював півтора дні у московській мережі Мегафон. При цьому було 50 хвилин розмов взагалі, відправлено 15 SMS, 30 хвилин роботи в Інтернеті за EDGE/GPRS, 5 годин роботи Push-пошти, зроблено 15 фотографій, 30 хвилин використання інших функцій. Користувачі, які використовують пристрій максимально, мають розраховувати на день роботи. Якщо комунікатором користуватися мало, не дуже багато розмовляти, то реально досягти показників у два – два з половиною дні роботи.

Під кришкою акумуляторного відсіку – microSD із псевдогарячою заміною. Щоб вийняти картку пам'яті, потрібно зняти кришку, але телефон вимикати не доведеться. Максимальний обсяг картки microSD на поточний момент становить 2 Гб. Для заміни SIM-карти доведеться вийняти акумулятор, трохи підчепити картку, щоб вона вискочила. Під батареєю є навіть спеціальна інструкція щодо вилучення SIM-карти, процедура не інтуїтивна.

Камера

Компанія HTC ніколи не відрізнялася вбудованими якісними камерами, навіть 2 Мп моделі з ручним режимом макро залишаються далеко позаду аналогів Nokia. Ця модель – не виняток із загальної тенденції. З іншого боку, у Nokia E61 камери немає взагалі, а у Samsung i320 камера – далеко не найсильніша сторона. Отже, якщо брати тільки конкуруючі моделі, то все не так погано.

Новий інтерфейс камери стає стандартом для всіх нових моделей HTC, як комунікаторів, так і смартфонів. Запускається камера утримуванням відповідної апаратної кнопки. Якість знімків засмучує, воно практично не просунулося в цій моделі вперед у порівнянні з HTC Hurricane. Далеко не найточніша передача кольору, вибілювання світлих областей і так далі. Міркуйте самі:

Огляд комунікатора HTC S620 (Excalibur)

Влітку 2006 року тайванська компанія HTC (High Tech Computer Corp) представила широкому загалу однойменну торгову марку. До червня нехитра абревіатура була відома переважно серед фахівців. HTC – найбільший ODM/OEM-виробник Windows Mobile-пристроїв як КПК, так і комунікаторів. Покупцям зовсім не обов'язково знати, що їх HP, Dell або T-mobile MDA насправді вироблено іншою компанією. Покупці віддають перевагу брендам, вендори отримують високу маржу, виробник тільки і встигає збільшувати постачання (HTC щомісяця бадьоро рапортує про зростання продажів на десятки відсотків), все при справі. Ідилія? Посібник HTC так не думає.

Формально висновок бренду HTC – це ребрендинг торгової марки Qtek, що належить HTC. "HTC - від the makers of the original Qtek", - говорить підпис в офіційних документах HTC. Насправді за виведенням марки HTC на ринок коштує набагато більше, ніж бажання банально перейменувати Qtek на HTC. Цілей безліч. По-перше, побудувати відомий міжнародний бренд. Побічний ефект – усунення плутанини з брендами, коли один і той самий пристрій міг продаватися у світі під десятками різних торгових марок (покупцеві простіше взяти Sony Ericsson, ніж розумітися на косметичних відмінностях Qtek від I-mate). По-друге, отримати маржу/прибуток, який раніше діставався вендору. Тайванський тигр планував продати у 2006 році до 10 млн. мобільних пристроїв проти 7 млн. у 2005 році. По-третє, покращити підтримку користувачів, краще адаптувати продукти для локальних ринків. По-четверте… Утім, список можна продовжувати ще довго. Крок з боку HTC, безумовно, правильний, давно очікуваний ринком.

На жаль, багато дій компанії поки що носять незавершений, недороблений характер. За прикладами далеко не треба ходити. Запустити глобальний бренд, залишивши бренд Dopod для азіатського ринку? Вивести власні імена (MTeoR, TyTN), а в наступних моделях відмовитись від них (S620, P3300)? Але не будемо судити суворо, 2006 перехідний для HTC, показовим буде наступний. Після запуску бренду компанія планомірно відкриватиме власні представництва у різних країнах, змінюючи у цих країнах підхід до дистрибуції. Офіси вже є у Великій Британії, Італії та Франції, у планах – Німеччина, Скандинавські країни, Росія та Іспанія.

Вся лінійка пристроїв HTC розбита на кілька літерних індексів. З букви "P" починаються індекси пристроїв на базі операційної системи WM for Pocket PC, а з букви "S" - на базі WM for Smartphone. Сьогодні ми розповідатимемо про модель HTC S620, яка формально відноситься до смартфонів за ознакою операційної системи, але наявність вбудованої QWERTY-клавіатури дозволяє нам записати пристрій у комунікатори. Ще раз хочеться поскаржитися на відсутність у світі загальноприйнятого трактування термінів «смартфон» та «комунікатор».

Комунікатор відомий на ринку під брендами операторів. На даний момент відомо про моделі O2 XDA Cosmo, T-Mobile Dash, Dopod C720W. Щонайменше до кінця 2007 року ми ще побачимо операторські пристрої, марковані лише брендом оператора, без нанесення логотипу HTC. Чи вистачить у компанії сили волі з наступного року перейти, як і планувалося, тільки на спільне маркування (co-branding, логотип оператора спільно з логотипом HTC, як це вже робиться на японському ринку), або, як у випадку з Dopod, залишаться найбільше «улюблені» та «прибуткові» оператори? Покаже час.

Не можу не зупинитися на кодовому імені S620, на передісторії створення цього продукту. Комунікатор автори назвали прекрасним ім'ям Excalibur, ім'ям міфічного меча Короля Артура. З одного боку, творці хотіли підкреслити товщину пристрою, так само як Motorola з легендарною моделлю RAZR, також можна згадати Blade. Як ми зрозуміємо нижче, вибране ім'я – це прихований реверанс у бік Motorola. З іншого боку, «меч», безперечно, сильніший за «якихось там» «бритв» і «лез». Плюсуємо до цього міфічний підтекст і виходить не ім'я, а просто казка. Шкода, що кодове ім'я ніяк не відбивається на строгому, офіційному S620.

Розробка Excalibur почалася приблизно одночасно з підготовкою Moto Q. Не тому, що в компанії добре працює відділ промислового шпигунства, справа в іншому. Компанія Motorola, розірвавши відносини з CMCS (яка відповідальна за розробку та виробництво моделей Motorola MPx200, MPx220), вела переговори з HTC щодо виробництва смартфонів для Motorola. Зокрема, обговорювався проект Motorola Franklin (внутрішня назва Moto Q). Переговори, що розпочалися успішно, закінчилися нічим. Відразу після цього, запустивши розробку Excalibur, компанія HTC навмисно не стала форсувати запуск продукту у продаж одночасно з Moto Q, щоб не викликати зайві питання з боку Motorola.

Простежимо, як розвивалася лінійка смартфонів компанії у часі, як з'являлися відгалуження від основного дерева розвитку. Модель S620 відноситься до четвертого покоління смартфонів в історії HTC, при цьому на сьогодні їх п'ять.

Перше покоління. Кодове ім'я – HTC Canary. За великим рахунком, це пілотний продукт, можливість заявити про себе. Смартфонів на мобільній операційній системі від Microsoft у продажу практично не було. Продукт на ринку був сприйнятий прохолодно – відсутність Bluetooth та камери, великі розміри не дозволяли розглядати його серйозно. У успіх операційної системи від Microsoft мало хто вірив, надворі – середина 2003 року.

Друге покоління. Кодове ім'я – HTC Voyager. Платформа суттєво доопрацьована – принципово дизайн не змінився, але використовується нова версія операційної системи, суттєво покращено екран, додано камеру, підтримку Bluetooth, без якого немислимий сучасний смартфон. Модель сприйнята з ентузіазмом, кількість партнерів HTC серед операторів починає зростати лавиноподібно.

Третє покоління. Кодове ім'я HTC Typhoon. Прорив. Істотно збільшено час автономної роботи, розміри зрівнялися із сучасними бізнес-телефонами, найменший пристрій серед смартфонів на момент випуску. Окрім іншого, нова версія операційної системи, перехід на використання карток miniSD. Один з найкращих смартфонів 2004 року, посперечатися з ним могла тільки модель Nokia 6630. А якщо брати такі параметри, як час автономної роботи та габарити, то рівних тайфуну не було. Вперше компанія почала пропонувати різні варіанти дизайну у рамках однієї платформи – HTC Feeler, HTC Sonata, HTC Amadeus.

Четверте покоління. Кодове ім'я – HTC Hurricane. Найважливіше покращення – це застосування нового якісного екрану з QVGA-роздільною здатністю: набагато зручніше працювати в Інтернеті, переглядати фотографії, шрифти стали більш гладкими. До виходу моделі Nokia N90 екран залишався найкращим на ринку серед смартфонів. Другий момент, який варто відзначити – це мегапіксельна камера (до цього були VGA). Також до четвертого покоління правильніше зарахувати HTC Tornado. Це перший смартфон із вбудованим бездротовим модулем Wi-Fi, інші нововведення – операційна система Windows Mobile 5.0 for Smartphone, новий процесор, підтримка EDGE. Схожість та швидкий вихід Tornado після Hurricane зумовили долю першого, вбивши його як масовий продукт.

Компанія нарешті вирішила урізноманітнити використовувані форм-фактори. Так, на базі загального шасі четвертого покоління була розроблена розкладачка HTC Star Trek і наш сьогоднішній випробуваний QWERTY-комунікатор HTC Excalibur. Не треба бути генієм, щоб здогадатися, що поява смартфона-слайдера від HTC – справа часу.

П'яте покоління. Кодове ім'я HTC Breeze. Принципове нововведення – підтримка 3G/UMTS, яка вимагає переходу з інтегрованого рішення TI на зв'язку центральний процесор від Samsung плюс стільниковий модуль від Qualcomm. Менш значні зміни - гаряча заміна карт пам'яті, важіль-колесо, більш тонкий корпус. На іншій чаші ваг – збільшена вага, розміри та відсутність вбудованого модуля Wi-Fi. Можна сказати, що крім підтримки 3G, істотних змін немає.

Компанія рухається у правильному напрямку, нарощуючи не тільки технічні характеристики, а й варіюючи форм-фактор, розширюючи і без того вже немаленьку продуктову лінійку. Компанія HTC, втім, як і Microsoft, так само, як і Nokia, «проспала» бум популярності мобільної пошти, який безпосередньо пов'язаний з BlackBerry і RIM. Компанії включилися в погоню із різних стартових позицій. HTC виступає в незвичній для себе ролі, що наздоганяє, адже і Nokia E61, і Samsung i320 з'явилися на ринку раніше. А жителям США ще до появи Excalibur став доступний комунікатор Moto Q. У ситуації, коли приходиш останнім, життєво необхідно виділити пристрій на тлі конкурентів, додати унікальні функції, яких немає в інших, вбити ціною. Чи справилася HTC із завданням? Загалом – так. Давайте розумітися.

Дизайни, елементи керування

Компонування елементів типове для таких пристроїв – горизонтально орієнтований екран у верхній половині корпусу, QWERTY-клавіатура – ​​у нижній половині моноблока. У дизайні ми спостерігаємо домінування плавних ліній, округлостей, вони ніби струмують через весь корпус. Прямі лінії можна знайти лише в області екрана. Не можна назвати його надто вільним, він знаходиться в рамках допустимого для комунікатора, який орієнтований на ділову аудиторію, плавні закруглення на гранях лише підтримують «класичну» форму. Дизайн вже згаданих Samsung i320, Nokia E61 здається окресленим різкіше, а Excalibur більше нагадує класичні RIM BlackBerry. Дизайн – справа смаку, у будь-якому разі вибір залишається за вами. Від себе додам, що спочатку дизайн HTC Excalibur мені сподобався менше, ніж того ж Samsung i320, але поступово я зжився з ним і зрозумів, що він інакше виглядати і не міг.

Компонування елементів типове для таких пристроїв – горизонтально орієнтований екран у верхній половині корпусу, QWERTY-клавіатура – ​​у нижній половині моноблока. У дизайні ми спостерігаємо домінування плавних ліній, округлостей, вони ніби струмують через весь корпус. Прямі лінії можна знайти лише в області екрана. Не можна назвати його надто вільним, він знаходиться в рамках допустимого для комунікатора, який орієнтований на ділову аудиторію, плавні закруглення на гранях лише підтримують «класичну» форму. Дизайн вже згаданих Samsung i320, Nokia E61 здається окресленим різкіше, а Excalibur більше нагадує класичні RIM BlackBerry. Дизайн – справа смаку, у будь-якому разі вибір залишається за вами. Від себе додам, що спочатку дизайн HTC Excalibur мені сподобався менше ніж того ж Samsung i320, але поступово я зжився з ним і зрозумів, що по-іншому він виглядати і не міг.

Багато чорного і трохи сріблястого – це єдине на даний момент колірне рішення моделі. Задня стінка, бічні торці виготовлені з прогумованого чорного пластику «soft touch», він не ковзає в руці. Корпус буквально вливається в долоні. Торкатися до нього приємно, так само, як і тримати апарат однією або двома руками, корпус не вислизає. Чорний пластик мажеться, але це не дуже помітно. Якщо сухими руками спробувати залишити на ньому відбиток пальця, то на корпусі це не позначиться. Для забезпечення міцності конструкції з металу виконано окантування екрану, клавіатури та всього корпусу (остання безперервною «ниточкою» проходить через усі торці).

На лицьову металеву пластину, що обрамляє екран і клавіатуру, лазером нанесені горизонтальні лінії, аналог hairlines в деяких ноутбуках і Pocket PC компанії Asus (можливо, технологія ліцензована у Asus, аж надто схоже). Користь від цього переважно естетичного характеру – покращується зовнішній вигляд, відбитки пальців практично непомітні.

Зберігши високу якість складання, компанія HTC почала приділяти пильну увагу матеріалам корпусу, що заслуговує на повагу. Аналогічні тактильні відчуття від комунікатора, що розташований в долоні, не відтворюються ні на Nokia E61, ні на Samsung i320. Варто відзначити, що HTC S620 – один із найменших серед аналогів, порівняний:

  • HTC S620: 111.5х62.5х12.8 мм, 130 г
  • Moto Q: 116x63x11.5 мм, 115 г
  • Samsung i320: 111х59х11.5, 95 г
  • Nokia E61: 117x69.7x14 мм, вага 144 г

Зазначимо, що щодо товщини всі виробники лукавлять, вказуючи її для найтоншої частини корпусу. Для HTC Excalibur максимальна товщина становить 14.5 мм.

За поєднанням якості складання, якості матеріалів, зручності, ергономіки використання (ергономіку QWERTY-клавіатури поки не розглядаємо), габаритів та ваги модель найкраща серед аналогів.

Над екраном знаходиться телефонний динамік, поєднаний із двома світловими індикаторами. Він нічим не прикритий, тому згодом сюди забивається пил. Враховуючи вузькість отвору для динаміка, вичищати пил можна лише шляхом продування. Цей недолік помітний тільки при близькому розгляді пристрою та не критичний. Індикатори, зелений і синій, показують, які модулі активні. Синій – Bluetooth та Wi-Fi, зелений – телефонна частина.

На лівому торці, у верхній частині, ми бачимо кнопку живлення, короткий натиск викликає «швидкий список» (можна змінити профілі, блокувати клавіатуру, активувати Comm Manager), а довге – вимикає пристрій. На задній панелі розташовані відносно гучний зовнішній динамік, віконце камери, дзеркальце. На нижньому торці закритий гумовою заглушкою власний роз'єм HTC ExtUSB, до якого, крім кабелю синхронізації та зарядного пристрою, підключаються навушники власного стандарту. Звук не можна назвати поганим, той факт, що без паяльника неможливо підключити власні навушники, для багатьох перекреслює музичну складову смартфона, Bluetooth-стереонавушники поки не стали масовим явищем. «Але це пристрій для бізнесу, а не розваг!» – справедливо заперечить читач і матиме рацію. Серйозним мінусом стосовно даного конкретного пристрою це вважати не будемо.

Докладно зупинимося на унікальній функції комунікатора, інновації, яка вперше зустрічається серед телефонів взагалі та серед комунікаторів зокрема. Йдеться про бічне сенсорне управління, дальнього родича тачпада в ноутбуках. Це не перший експеримент HTC з елементами управління, можна назвати модель HP iPaq hx4700 (так, і цю модель також розробляла HTC). Втім, той експеримент варто визнати не дуже успішним, навіть завзяті любителі hx4700 визнавали недосконалість системи управління. Є всі підстави припускати, що новий досвід буде успішнішим і вдалим.

Сенсорна смужка, названа маркетологами JOGGR, розташувалася праворуч від дисплея під кутом 45 градусів до нього. Звикати до нового допоміжного методу керування набагато простіше, ніж тачпаду в ноутбуці. Найпростіше, ніж звикнути до його подоби в КПК HP iPaq hx4700.

Смужка JOGGR розбита на три частини. Середній, основний блок відповідає за прокручування, вибір елемента. Великим пальцем правої руки, щойно торкаючись, проводимо по смужці вгору або вниз, так спрацьовує прокрутка списку у відповідному напрямку. Якщо провести двічі поспіль і утримувати, то прокрутка буде працювати доти, доки ви не відпустите палець. Два короткі та швидкі дотики (так і хочеться написати «кліка») – вибір поточної позиції (наприклад, відкрити контакт, вибрану програму або відтворити вибрану композицію в плеєрі).

Аналогічно, за допомогою подвійного дотику, спрацьовують кнопки, розташовані зверху та знизу від основного блоку, вони дублюють апаратні клавіші «Home» та «Back».

Якщо з якихось причин вам не потрібне прокручування за допомогою сенсорної панелі, її легко вимкнути, залишивши для неї функцію регулювання звуку. У налаштуваннях можна встановити швидкість подвійного натискання, швидкість скролінгу, чутливість. Як крайній випадок, JOGGR можна відключити взагалі, якщо ви часто натискаєте її випадково, сенсорна панель залишиться при цьому тільки як декоративний елемент, свого роду прикраси.

Зазначимо ще один момент. Використовувати JOGGR зручно тільки тоді, коли S620 знаходиться у правій руці, при цьому великий палець чітко лягає на смужку прокрутки. Тим, хто звик працювати з мобільним пристроєм лівою рукою, доведеться або переучуватися, або відмовитись від використання JOGGR.

Блок основних керуючих елементів, що включає чотирипозиційну навігаційну клавішу та навколишні клавіші, розташований під екраном. Усі клавіші, крім сріблястої кнопки дії, вписаної в навігаційну клавішу, мають чорний колір. Вони зручні, мають оптимальний розмір, оптимальний відгук при натисканні. Претензій та зауважень до них немає взагалі.

Блокування клавіатури відбувається за допомогою утримування клавіші відбою дзвінка протягом двох-трьох секунд. При цьому, якщо натиснути у заблокованому стані ліву софт-клавішу, на дисплеї відображається поточний час та дата великим шрифтом. Це зручно, не потрібно придивлятися до невеликих символів у режимі очікування, достатньо активувати цей екран у заблокованому стані. Єдиний прорахунок тут – виведення із режиму блокування. Для цього потрібно послідовно натиснути ліву софт-клавішу і кнопку «*». Остання дуже мала, як і решта клавіш QWERTY-клавіатури.

QWERTY-клавіатура

Електронна пошта – сенс та сутність S620. "Стильний HTC S620 полегшує роботу з мобільною поштою та документами на ходу", - підтверджують тезу маркетологи HTC. Клавіші прогумовані, мають квадратну форму. Кнопки розташовані в чотири ряди (всього 37 клавіш), кожен ряд йде по дузі, так, теоретично, зручніше вводити текст, взявши комунікатор двома руками. Однак без проблем можна вводити текст і працювати з пристроєм однією рукою, якщо друга рука зайнята.

Кілька слів про зручність введення з клавіатури. Зручність та комфорт введення тексту безпосередньо залежать від площі клавіатури, яка впливає на розмір клавіш. Так що не дивно, що на Nokia 9300 та комунікаторах HTC з висувною клавіатурою вводити текст комфортніше, ніж на S620. Також зручніша клавіатура в Nokia E61, але габарити Nokia теж вищі. Excalibur перевершує за зручністю QWERTY-клавіатури будь-який комунікатор від Sony Ericsson, але із Samsung i320 знаходиться приблизно на одному рівні.

Блок цифрових клавіш (1-9) виділений сріблястим кольором. Додаткові символи виділені синім кольором і вводяться при натисканні комбінації з функціональною клавішею «Fn». У нижній правій частині клавіатури є додаткові апаратні клавіші для запуску камери, браузера, пошти. Логічніше було б у локальній версії розмістити на їх місці відсутні російські літери, як це зроблено в Nokia E61, але російські літери "x", "ж", "ъ", "е" доведеться вводити у поєднанні з "Fn". Проблема з російською мовою стара, як світ, - букв у нашому алфавіті більше, ніж 26. Один ряд вміщує 10 букв, для російської розкладки необхідно ще 2 позиції. Таким чином, літери Х, Ъ, Ж, Е, які в класичній розкладці ми звикли бачити крайніми справа, тут розміщені в третьому ряду як додаткова функція. Відповідно, для набору цих літер необхідно кожного разу використовувати клавішу Fn, що не додає швидкості друку. Серйозним наріканням розташування кириличних символів вважати не можна, швидше за все, конструктивна особливість. На практиці потрібне звикання, потім просто перестаєш помічати цю особливість.

Блакитне підсвічування клавіш добре видно в темряві, але в напівтемряві літери через дрібність розмиваються перед очима. Тобто проблеми є тільки в напівтемряві, при інтенсивному світлі або у темряві все чудово читається.

Екран

На перший погляд характеристики дисплея цілком типові. Він має роздільну здатність 320x240 пікселів, відображає 65 тисяч кольорів. Діагональ екрану становить 2.44”, для смартфона це навіть багато, деякі Pocket PC мають розміри менше (аж до 2.4”). Великий екран у поєднанні з горизонтальною орієнтацією збільшує комфортність роботи з багатьма програмами, наприклад, Інтернет-браузер, електронна книжка, пошта – список можна продовжити (згадайте, як розташований ваш монітор).

На жаль, регулювати підсвічування екрана не можна, немає і світлового сенсора, який би регулював підсвічування екрана та клавіатури. Зображення видно під будь-яким кутом ліворуч і праворуч, картинка не інвертується. На сонці зображення вицвітає, але продовжує залишатися читаним. Загалом екран – один із найкращих серед смартфонів (серед смартфонів HTC точно найкращий), поступається лише продуктам Nokia за роздільною здатністю та діагоналі.

Горизонтальна орієнтація екрана відображається не тільки на сприйнятті інформації з нього, ширині пристрою, але і на роботі програмного забезпечення. Частина програм або несумісна, або частково сумісна з S620 (наприклад, запускаються та працюють, але відображаються некоректно). Задля справедливості слід зазначити, що основні розробники програмного забезпечення після виходу Motorola Q розпочали процес адаптації програм до горизонтального екрану.

Автономна робота

Перед початком тестування часу роботи найбільше бентежила ємність батареї, всього 960 мАг. Недостатню ємність батареї частково компенсував економний процесор, так що в результаті вийшли не найгірші результати.

При активному використанні смартфон пропрацював півтора дні у московській мережі Мегафон. При цьому було 50 хвилин розмов взагалі, відправлено 15 SMS, 30 хвилин роботи в Інтернеті за EDGE/GPRS, 5 годин роботи Push-пошти, зроблено 15 фотографій, 30 хвилин використання інших функцій. Користувачі, які використовують пристрій максимально, мають розраховувати на день роботи. Якщо комунікатором користуватися мало, не дуже багато розмовляти, то реально досягти показників у два – два з половиною дні роботи.

Під кришкою акумуляторного відсіку – microSD із псевдогарячою заміною. Щоб вийняти картку пам'яті, потрібно зняти кришку, але телефон вимикати не доведеться. Максимальний обсяг картки microSD на поточний момент становить 2 Гб. Для заміни SIM-карти доведеться вийняти акумулятор, трохи підчепити картку, щоб вона вискочила. Під батареєю є навіть спеціальна інструкція щодо вилучення SIM-карти, процедура не інтуїтивна.

Камера

Компанія HTC ніколи не відрізнялася вбудованими якісними камерами, навіть 2 Мп моделі з ручним режимом макро залишаються далеко позаду аналогів Nokia. Ця модель – не виняток із загальної тенденції. З іншого боку, у Nokia E61 камери немає взагалі, а у Samsung i320 камера – далеко не найсильніша сторона. Отже, якщо брати тільки конкуруючі моделі, то все не так погано.

Новий інтерфейс камери стає стандартом для всіх нових моделей HTC, як комунікаторів, так і смартфонів. Запускається камера утримуванням відповідної апаратної кнопки. Якість знімків засмучує, воно практично не просунулося в цій моделі вперед у порівнянні з HTC Hurricane. Далеко не найточніша передача кольору, вибілювання світлих областей і так далі. Міркуйте самі: