Досвід експлуатації Sony Ericsson Live with Walkman

На старті продажів восени 2011 р. Sony Ericsson Live with Walkman коштував близько 9000 рублів. Виходячи з характеристик цього непересічного представника сім'ї Android-смартфонів, навіть сьогодні той цінник не викличе подиву не тільки у любителя музики або горезвісної Sony-style, але й у середньої людини, яка шукає збалансоване за співвідношенням ціна/якість рішення, на мій погляд, на 100 %, що покриває всі мережеві і не тільки потреби щасливого його власника, який все ж таки не вважає розумним купувати флагманський пристрій.

Згідно Яндекс.Маркет, на цей час середня вартість опустилася до більш ніж прийнятних 7 229 рублів, що зробило телефон ще більш привабливим. За ці гроші ви отримуєте джентльменський набір з 3G, Wi-Fi, можливості розшарування 2G/3G через Wi-Fi та USB, A-GPS, Bluetooth, а також камеру 5 МП зі світлодіодним спалахом та автофокусом, запис відео в HD (720p) , Захищений сенсорний екран в 3,2 дюйма, гігагерцовий процесор з прискорювачем Adreno 205, ще купу приємних плюшок, а найголовніше - офіційне, вже відбулося в Росії, оновлення до бажаного Android 4.0 Ice Cream Sandwich.

Досвід складатиметься з двох частин. У першій буде описано моє відношення до дизайну, екрану, камери, Android 4.0 та інших особливостей безпосередньо апарату, у другій частині – мій набір додаткового ПЗ, який я порадив би спробувати читачам. Відразу напишу, чому в цьому досвіді не буде гарних фотографій апарату. Тому що автор не вміє красиво знімати (навіть якщо і було б, на що) і фото цього пристрою можна подивитися у серйозних оглядачів. Я ж зосереджуся насамперед на описі безпосередньо досвіду використання.

Дизайн, складання

Sony Ericsson частенько радувала нас незвичайним дизайном, який вигідно відрізняв апарати цієї марки від одноликих «цеглин» конкурентів. Колір мого смартфона класичний чорний. Задня частина зроблена з приємного на дотик софт-тач пластику, це і добре з точки зору тактильних відчуттів, і знижує ймовірність того, що ви ненароком випустите телефон, і прийде до душі ненависникам використання маркого глянцю в смартфонобудуванні. За більш ніж 6 місяців подряпин та сколів на корпусі не з'явилося, екран досі захищає заводська плівка, і, зважаючи на все, під нею сенсор перебуває у близькому до ідеального стану. Хіба що під плівку зверху забилося трохи пилу, але я анітрохи не рефлексую з цього приводу, навіть не вважаю за потрібне наклеїти одну з 4-х запасних. Щодо задньої панелі, то вона і зовсім в "одразу післямагазинному" стані. Причина тому - використання силіконового бампера з першого дня, саме він прийняв на себе удари долі і при падіннях, напевно не раз захистив телефон від отримання їм функціональності цегли. Одночасно бампер надав апарату приємного тягаря і посприяв невискальзуваності з руки. Спочатку він був невідмінним від корпусу, але за чималий час він придбав деякі потертості. Але ж шрами прикрашають не тільки чоловіків, чи не так?

Якщо покласти поряд з ним який-небудь LG Link або інший телефон з аналогічним 3,2” екраном, то одразу кинеться у вічі, що SE LwW значно компактніше у висоту (на 0,5-1 см) і більше «пузат» у товщину. Все це надає йому такого важливого для мене суб'єктивного параметра, як «ухватистість», тобто зручність тримання в руці. Після більш ніж тривалого повсякденного використання апарату можу сказати, що він чудово переніс усі мінливості долі у вигляді досить частих падінь.

Особливий інтерес представляє заокруглений і скошений у бік екрану верхній торець корпусу. На ньому розташовані велику частину верхнього торця кнопки виклику плеєра і блокування/ввімкнення. Остання надзвичайно ергономічна і функціональна. По-перше, якщо тримати телефон у правій руці, великий палець при носінні та вказівний при використанні завжди зручно лягають на цю велику кнопку, тобто розблокування телефону – завжди справа частки секунди, на відміну від інших пристроїв, де подібна кнопка часто або надто дрібна , або знаходиться у незручному місці. По-друге, цією кнопкою можна завершувати виклик, це стандартна функція, що активується в установках. Не зайвим буде сказати, що це зручно не в останню чергу в холодну погоду. Про музичні можливості – кнопки виклику плеєра, про сам плеєр, динаміки та гарнітуру буде написано в окремому розділі нижче. На нижньому торці – лише отвір мікрофона.На лівому боці знаходиться незахищений роз'єм microUSB для зарядки від мережі та синхронізації (при цьому йде зарядка) з ББ. Я віддаю перевагу, коли цей роз'єм розташований не збоку, а зверху або знизу, але через конструктивні особливості (закруглені верхні та нижні торці) він знаходиться саме там, де йому є місце. На правій стороні - все найцікавіше: чітко помітна жорстка двопозиційна клавіша регулювання гучності і кнопка швидкої активації фотокамери. Вона розрізняє перше натискання (відбувається фокусування) і друге (зйомка), а при блокуванні телефону 3 секундне натискання на цю кнопку запускає програму «Камера». Раніше були досить часті помилкові натискання на кнопку виклику плеєра, але зараз це в минулому як так вийшло - шукайте нижче. У центрі верхньої половини задньої частини телефону знаходиться вічко камери, ліворуч – світлодіодний спалах. Вони втоплені в корпус, що робить корпус монолітним та превентивно захищає камеру від механічного впливу агресивного середовища.

Екран, підекранні кнопки

Тепер до головного елемента апарата – розглянемо передню частину телефону. Основне місце займає 3,2 дюймовий екран з роздільною здатністю 480х320 пікселів. Тут немає Gorilla Glass, але екран захищений загартованим склом, і за 9 місяців щоденної експлуатації без використання чохла, захисної плівки та проблем на тему «треба дуже дбайливо його використовувати» екран, на мій погляд, знаходиться у вигляді, близькому до первозданного, його до досі захищає заводська плівка. Кути огляду відмінні, спотворюється картинка в розумних межах. Використовую апарат на

15 % яскравості, вища яскравість некомфортна мені, запас її величезний. Після тривалої експлуатації (>9 міс.) я можу говорити, що екран у цьому апараті відмінний, а його роздільна здатність мене нітрохи не коробить. Я свідомо придбав цей телефон з таким невеликим екраном, так що з ним апарат в цілому дуже компактний і практичний у використанні. До того ж, краще мати дозвіл 480х320 на 3,2 дюйми, ніж аналогічний на 3,5 або 4.0 дюйми і розрізняти пікселі.

Під екраном по центру – фізична, зручна при натисканні кнопка «Додому», ліворуч від неї – сенсорна кнопка «Назад», праворуч – сенсорна кнопка «Меню». Рівним білим світлом вони підсвічуються тільки в момент натискання на одну з них протягом 5 секунд після цього і при натисканні на кнопку «Додому». Сенсорні кнопки стабільно реагують на натискання, звикнути до них – справа часу, жодних неприйняття/відторгнення/незручності вони не викликають. Радує відсутність, на мою думку, абсолютно непотрібної кнопки пошуку.

Робочі столи

Внаслідок відносно невеликого екрану виробник впровадив в Android концепцію "чотирьох кутів". Наприклад, їх можна використовувати на повну, забивши додатками так. Їх не можна прибрати, вони завжди видно при прокручуванні на будь-якому з п'яти робочих столів. Фактично, це лише папки з одним округленим кутом, розраховані на тих, хто не в змозі самостійно створити папку. Після експериментів із їх використанням я зробив таке. Поставив головні програми “Контакти” та “Список контактів” на нижні кути, також часто використовуваний додаток “Повідомлення” - у верхній лівий кут, а верхній правий кут забив мультимедійними програмами (Радіо, TrackID, TuneIN та плеєр Xplay), Таким чином, на якому з робочих столів я не був би, весь необхідний інструментарій завжди під рукою.

На першому робочому столі у мене є всі необхідні віджети-перемикачі від виробника. Пробував використовувати Power Toggles як альтернативу, але повернувся до віджетів через невеликі підгальмовування програми. Другий робочий стіл зазвичай використовую як своєрідний відстійник для нововстановлених програм. На третьому, головному робочому столі віджет погоди від Яндекса, час наступного будильника чудової програми Xtreme. Далі на цьому і четвертому столі - програми, що найчастіше використовуються. П'ятий робочий стіл використовую як склад папок для групування програм за функціями.

Продуктивність

Я не перераховуватиму всі хардові характеристики SE LwW (знову посилаю на Яндекс.Маркет), зазначу лише, що в процесі експлуатації було виявлено, що:

  1. Іелефон навіть без найменших натяків на підгальмовування «з коробки» за допомогою стандарту MX Player`а програє відео як BDRip/DVDRip/HDRip форматів AVI/MKV. Іншими словами, яке б я відео (без фанатизму типу перегляду Blue-Ray похідних на невеликому екрані) не перекинув на телефон, воно завжди відтвориться коректно, починаючи від серії серіалу «На всі тяжкі» на 500 МБ в Avi і закінчуючи фільмом «Недоторканні» у Mkv на 1,5 ГБ. Загалом те, що я зазвичай завантажую і дивлюся на ББ, піде і на смартфоні.Однак, відразу після покупки випробувавши перегляд закачаного в телефон відео і переконавшись, що "Yes, he can", я більше жодного разу цього не робив. Чому шукайте далі за текстом.
  2. З усіх цих характеристик цифр важливо лише те, що SE LwW процесор має архітектуру ARMv7. Це означає, що зі смартфона без проблем можна грати в супернаворочені хіти типу Нова Людина-Павук, N.O.V.A. 3, Need for Speed ​​Shift, Max Payne Mobile. Зізнатися, я з наворочених ігор на SE LwW грав лише в Max Payne Mobile (до керування на невеликому екрані звик через деякий час, гра йшла плавно, вона повністю перенесена з PC-версії), і то лише щоб випробувати той самий експірієнс, що та років 8 тому, коли грав на ПК.

Я не говорю про на порядок простіші ігри (у які я і волію грати) типу казуалочок серій Angry Birds або Cut the Rope, які літають і в прямому, і в переносному значенні. Отже, з Android Market (і деяких інших джерел) я можу встановити практично будь-яку сучасну програму або гру, що висуває до девайсу підвищені вимоги.

  1. Пару тижнів тому вийшло офіційне оновлення до Android 4.0 ICS. Якщо і раніше прокручування робочих столів, швидкість відгуку працювали дуже пристойно, то тепер все стало ще швидше, невеликі гальма пішли в минуле, підвищилася стабільність роботи системи, програми перестали кришитися, від плавності і чуйності інтерфейсу отримуєш справжнісінький кайф. Якщо раніше після запуску одного з 4-5 фонових додатків воно часто не відкривалося в залишеному мною стані, а запускалося заново, то після оновлення таких ситуацій стало набагато менше. Єдине, засмучує, що, як і раніше, відкриття номеронабирача та нонтактів, як і раніше, відбувається на 2-3 секунду після тапа по них.

Камера

Спочатку варто відзначити, що в SE LwW, крім основної, 5-ти мегапіксельної камери, є ще й фронтальна в 0,3 мегапікселя. Навіть зараз за пропорційну ціну рідко зустрінеш смартфон із фронтальною камерою. До речі, вона підтримує відеодзвінки у Skype. Власне, і це також було перевірено лише для «заспокоєння душі», щоб знати, що «може і це». Як дзеркало її можна використати. Щодо основної камери, то чудес від неї чекати не варто, але й гірше за певну планку знімки у мене не виходили. Все ж таки тут є і цілих 5 мегапікселів шановної, в т.ч. у сфері цифрової фотографії, компанії SONY (не якогось китайця), автофокус і світлодіодний спалах. На сонячній погоді знімки виходять, на мій смак, навіть чудові, погіршення якості знімка прямо пропорційно до погіршення освітлення. Я використовую функцію автоматичного визначення типу зйомки, що є досить зручним. Існує функція створення панорам. Знімки тексту виходять чудово.

Фотографії, зняті з телефону:

< tr>
< img src="https://mobile-review.com/articles/2012/image/inuse-lww/pic/low/240/pic12.jpg"/>

Виходячи з сухих цифр, відеозапис у SE LwW дуже непоганий - максимальна роздільна здатність 1280х720 пікселів, 30 кадрів в секунду, можна включити підсвічування, є автовизначення умов. При завантаженні на YouTube якість буде 720 HD. Але особисто мені, відеозапис середнього рівня, до оновлення були постійні шуми невідомого джерела. І хоча тепер вони зникли, я все одно дуже рідко знімаю що-небудь на відео, воліючи запам'ятовувати пам'ятні моменти на більш практичному фото. Спалах, до речі, можна використовувати як ліхтарик, встановивши відповідний додаток. Загалом, якість камери нормальна для середнього сегмента. Потрібно сприймати її лише як одну з вдалих функцій смартфона, завдяки чому можна фотографувати на згадку, а не як повноцінну заміну цифрової «мильниці».

Музичні можливості

Назва мого SE Live with Walkman (“за життям з Walkman” якщо хтось не знає перекладу) ніби натякає, що це музикофон. Відразу обмовлюся, що музикою я не захоплююся, тому деякі речі не знаю і не опишу так, як треба. Забігаючи наперед, скажу, що єдине, що робить його «музикофоном» – так це виділена на верхньому торці хардова кнопка запуску програми Walkman. Цей плеєр взагалі нічим не відрізняється від стандартного плеєра SE, встановленого на інших пристроях. Немає навіть розумного еквалайзера, все обмежується вибором між «звичайним звучанням», «класичним», «поп» тощо. Він дає можливість вибрати музику за виконавцем, альбомом, доріжкою, списком. У плеєрі є можливість увімкнення підсвічування навколо гнізда міні-джека на верхньому торці. Цей помаранчевий індикатор блимає в такт музиці. Приємна, але безглузда функція. У налаштуваннях програвача можна активувати xLOUD, це дозволяє збільшити рівень звуку приблизно на 30% від вихідного. Скажу лише, що на повній гучності і з xLOUD можна, напевно, мертвого з могили підняти, музика звучить дуже голосно. Меломан би, напевно, сказав, що якість звуку дуже хороша, достатній запас гучності, добре пророблені середні частоти, непоганий і нижній діапазон. До речі, при активації xLOUD збільшується рівень звуку не лише музики, а й рингтона/повідомлення, та пропустити дзвінок/повідомлення стає важко. Особисто мені для того, щоб не пропустити вхідний дзвінок, вистачає половини гучності без xLOUD. Гучний звук досягається за рахунок двох стереодинаміків.Щодо стандартної гарнітури з особистого досвіду нічого сказати не можу, тому що це були вакуумні навушники, на які мої вуха наклали вето, і я виміняв їх на прийнятні для мене «крапельки». Знаю лише, що навушники добрі, вони доповнені пультом керування. Він дозволяє не лише зупиняти або починати відтворення, але й перемикатися між треками. Два натискання переводять до наступної пісні, а три повертають до попередньої. У мене невелика колекція музики з 200 треків, і користуватися стандартним плеєром WALKMAN мені рішуче неможливо. Все зводиться до того, що в ньому немає найпростішої функціональності – а саме вибору папки, де знаходиться музика. Окрім музики, у смартфоні у мене досить багато диктофонних записів, аудіозаметок, записів розмов. І щоб просто додати нову композицію до списку відтворення, її потрібно знайти в загальному списку аудіо. До того ж стандартний плеєр перевантажений непотрібними для мене функціями і одночасно не дає налаштувати його під себе.

У результаті він мені набрид гірше за парену редьку, і я просто встановив з Android Market плеєр, що на 100% задовольняє мої потреби – безкоштовний Xplay.

Тут тобі і спокійний, без непотрібних рюшечок дизайн, і гнучкі налаштування, і кнопка "вихід" у меню, і відновлення програвання після останнього виходу, і можливість грати музику в одній папці на карті пам'яті. Забігаючи вперед, розповім про ICS, що скориставшись його новими функціями, я остаточно впорався з плеєром Walkman, просто вимкнувши його, до того ж позбавивши себе назавжди від ненавмисних натискань на кнопку Walkman і вивільнивши пам'ять, тому що плеєр завжди висів у фоні. >

Автономна робота

У смартфоні використовується Li-Ion акумулятор ємністю 1200 мАг. Відверто кажучи, це дуже малий обсяг. Якщо ви плануєте використовувати цього красеня лише як дзвонилку, то його вистачить на кілька днів. Але тоді який сенс було його купувати? У мене такий режим роботи з телефоном (беру із зарядки о 8 ранку, ставлю на зарядку о 6-7 вечора): кожну годину push з Gmail, кожні дві години оновлення в TweakDeck, кожні 4 години оновлення в gReader, не слухаю музику/радіо , півгодини Твіттера через TweakDeck, годину серфінгу з Opera Mini та по півгодини читання gReader вранці та ввечері в дорозі, при необхідності Яндекс.Карти та GPS, та й дзвінки близько півгодини та кілька фотографій на день. Це основні енергоспоживачі, але насправді телефон знаходиться в сплячому режимі не більше 2-х годин. Зазвичай при нормальному навантаженні батареї вистачало з 8-ї години ранку до 3-4 години дня. Можна було драконівськими щодо себе заходами (підсвічування після 15% заряду до 5% яскравості, перемикання з 3G на EDGE) продовжити життя телефону до 5 годин дня. А далі треба було шукати розетку. Веселощі починалися, коли її не було поблизу.

У результаті мені набридло витрачати нерви на вирішення цього питання, і я придбав чудову річ – зовнішній акумулятор PLATINUM на 5 000 mAh, у комплекті був USB-кабель без зарядного пристрою, перехідники для зарядки по microUSB , miniUSB та для iPhone, Nokia. До речі, задумався про покупку після цієї статті.

Використовую я його так: ставлю на зарядку цього монстра ввечері в неділю, потім у робочі дні заряджаю від нього свій SE LwW, коли той розрядиться, відсотків до 40 (благо в телефоні є чудова функція дуже швидкої зарядки перші 30%). І так усі шість днів. Потім у неділю знову його повністю заряджаю і по новій.

Неабияк рекомендую купувати зовнішній акумулятор. Свій я брав у Зв'язному за 1300 р. Покупкою задоволений як слон, до того ж він уже кілька разів виручав у походах.

Загалом, якщо хочете використовувати смартфонні функції свого телефону, подумайте про продовження життя своєї батареї, і покупка зовнішнього акумулятора є найбільш розумною.

Сподобалися мені особливості Android 4.0 Ice Cream Sandwich

Як уже зазначалося вище, мій SE LwW отримав офіційне оновлення до морозива. Це не може не тішити, особливо на тлі багатьох «надбюджетників», які або недавно вийшли на Android 2.3, або все ще виходять, але однаково не мають виразних перспектив оновитись до ICS. Зізнатися, спочатку я не знайшов у морозиві нічого видатного, того, що пояснювало б численні захоплення нею. Через деякий час я змінив свою думку. Отже, ось, що мені здалося найбільш значущим оновлення:

  1. саме довгоочікуване, про що я навіть мріяти не міг - це можливість тупо вимкнути ряд додатків (типу ненависних багатьма Google Карт, Timescape, Facebook, EA Games та інших). З цього моменту вони не гальмують загальну роботу системи, не їдять батарею, не пропонують себе як альтернативу при відкритті файлу, не захаращують меню і, нарешті, не дратують мене своєю присутністю на тлі не з моєї волі. Я наблизився до нірвани.
    У налаштуваннях з'явилася функція «Обмеження фонових процесів». Я встановив не більше трьох таких процесів і тішу себе думкою, що таким дійством збільшив швидкість роботи системи та покращив енергоспоживання.
  1. для мене плюс, що на екрані блокування замість перемикання в беззвучний режим з'явилася можливість швидкого запуску камери. З якоїсь незрозумілої причини я ніколи не користувався хардовою клавішою запуску камери, використовуючи ярлик на екрані, тепер все стало ще простіше. Також стало можливо написати що-небудь на екрані блокування (можна свої контакти, це може сприяти поверненню телефону при втраті)
  1. при вхідному виклику з'явилася https://cars45.com.gh/9SsFcLqzypnvgd84T4puz0hu незамінний шести повідомлень. До того ж зміст цих повідомлень можна редагувати самостійно. Дуже зручно у використанні. Також дуже змінився додаток «Телефон». Перше, що хочу відзначити, з'явилася функція скасування вібрації при наборі номера. Далі за рахунок того, що номеронабирач поєднали з історією дзвінків (на мою думку, дуже вдале рішення), справа з'явилася вкладка «Групи». Це були чергові, начебто, дрібниці, після доопрацювання яких мені стало ще комфортніше використовувати телефон. "Мрії збуваються". #Android
  1. раніше очищення зони повідомлень від пропущеного виклику без заходу в записник призводило до того, що циферка 1 залишалася на записнику рівно до тих пір, поки ти не натиснеш на неї. Це зайва дія, на мій погляд, оскільки очищаючи зону сповіщення, користувач уже знав про пропущений виклик. Після оновлення системи очищення зони повідомлення не призводить до набридливих циферок біля записника. Тепер можна скинути непотрібне нагадування, і воно дійсно зникне.
  2. раніше тоді, коли мені був потрібен телефон без повзунка розблокування екрана (тобто в ситуаціях, коли розблокування пальцем – зайва дія та рахунок іде на секунди), я ставив іншу програму для заблокування блокування після натискання кнопки «Додому». Тепер ця функція стала системною, і я вивільнив пам'ять, видаливши програму, що стала непотрібною.
  3. довгоочікуваний вбудований менеджер запущених несистемних додатків. Те, що було до оновлення, не мало точної визначення. Я побоювався, що в цьому менеджері, крім відкритих мною додатків, будуть мене, що не стосуються Служб Google або Crash Monitor. Але обійшлося, і тепер я при утриманні кнопки «Додому» бачу останні відкриття мною програми, можу з легкістю між ними перемикатися, а також жестом убік вивантажувати їх із пам'яті. Ну ось, Android наблизився до еталонної багатозадачності Symbian. )
  1. раніше зняти скріншот можна було утриманням кнопки блокування і вибором відповідного завдання у вікні. Тепер потрібно затиснути лише кнопку гучності вниз та кнопку блокування і не вибирати будь-яких дій. За рахунок цього можна зняти скріншот, наприклад, з вхідного дзвінка, раніше цього зробити було не можна, оскільки затискання кнопки блокування призводило до скидання дзвінка. Одночасно розвантажили меню, викликане утриманням кнопки блокування, прибравши звідти пункт зняття скріншота. Загалом, зняття скріншотів стало ще простіше та логічніше.

Для мене виявилися несуттєвими оновлення, що стосуються масштабованих віджетів, системи контролю використання інтернет-трафіку, розблокування розпізнаванням особи, оновлений браузер.

Ну, і найголовніше – після оновлення мене не залишало відчуття, що я придбав новий пристрій, настільки користувальницький досвід був новий. Це стосується і вищеописаного, і нового шрифту, і приголомшливої ​​швидкості системи. По факту, багато в чому це був новий пристрій, тому що півроку тому Sony викупила частку в спільному підприємстві у Ericsson, і в оновленні немає жодного слова про Ericsson – при завантаженні, наприклад, красується лише Sony.

Нещодавно купившим SE LwW можу порадити перейти на ICS якомога пізніше, щоб після оновлення знову відчути себе власником нового апарату, продовживши тим самим період володіння «новим» пристроєм.

Додаткове ПЗ

Все, що я рекомендую, абсолютно безкоштовно і доступне в Android Market.

Спочатку я, зрозуміло, перепробував багато лаунчерів типу Go Laucher EX, але завжди повертався до стандартного лаунчера. Незважаючи на очевидні плюси сторонніх рішень – новизна інтерфейсу, розширений функціонал – їх переважували два мінуси, а саме – уповільнена швидкість роботи з постійними, нехай невеликими, але гальмуваннями та очевидна чужорідність сторонніх лаунчерів при заході в незмінні системні меню.

В якості читалки використовую найкращий у своєму класі додаток FBReader. Скажімо так, ви з найбільшим комфортом прочитаєте за його допомогою всі книги, куплені/завантажені вами із мережевих бібліотек. Додамо сюди відкриття на сторінці останнього закриття, відсутність глюків як таких, функцію скачування книг не залишаючи програми з OPDS-каталогів, можливість регулювання яскравості жестом вгору-вниз у лівої кромки прямо з читаної книги, можливість налаштування під себе всіх важливих параметрів починаючи від фону і шрифту і закінчуючи способом перегортання сторінок - і отримаємо чемпіона з читання на Android. Повірте на слово, це так, я багато читалок перепробував.

Як твіттер-клієнт замість стандартного я віддаю перевагу TweakDeck. В основному через його простоту, незавантаженість зайвим і приємний інтерфейс.

У телефоні було встановлено файловий менеджер Astro File Manager, але він не припав мені до душі, був видалений і замінений простим, як простий олівець, ES Провідником. Давно вже не шукаю нічого нового на зміну, зі своїми важливими завданнями справляється на всі 100%. Те саме можу сказати про QuickPic – програму, яку я використовую замість стандартної Галереї. Головна його перевага – швидкість роботи.

Особливо хочеться відзначити додаток Яндекс.Карти. Воно зробило моє життя трохи більш передбачуваним та підконтрольним.

До покупки SE LwW і, відповідно, використання Мобільних Яндекс.Карт я абсолютно завжди та скрізь тягав із собою автомобільну карту рідного Ульяновська з номерами будинків та назвами вулиць. Можливо, у мене географічний кретинізм, або просто через поганий зір і набуття лінз лише в 11 класі у мене досі не сформувалася в голові чітка карта міста, але раніше я, йдучи в нове місце, сидів над картою, прокладаючи маршрут. Тепер з Яндекс.Картами і завантаженим кешем Народної карти я почуваюся якщо не Повелителем Дорог Божевільним Максом ТМ, то вже не індіанцем у Шанхаї вже точно. Відразу можу порадити після встановлення Яндекс.Карт завантажити саме Народну карту свого міста, на ній, крім номерів будинків, є додаткова корисна інформація – назви магазинів, соціальних об'єктів, заправок; загалом цей шар є більш інформативним, ніж шари Схема/Супутник. З GPS похибка позиціонування всього близько 30 метрів, що дуже небагато. За допомогою вбудованого в додаток пошуку я шукаю локації, що цікавлять мене, також дивлюся панорами (щоб знати фасад будівлі і не пройти повз), прокладаю маршрут слідування. Пара слів про конкурентів. Функціонал Google Карт був настільки убогий у моєму немаленькому 600-тисячному місті, що програма була вимкнена. Ще є безкоштовний Навігатор від Рамблера, але єдине слово, що спадає мені на думку при асоціації з ним – «глюк». На слуху також Навітел Навігатор, але актуальність карт, плавність масштабування, промальовування в ньому програє Яндекс.Картам, додаткові сервіси типу Пробок також поступаються конкуренту, та й взагалі – Навітел Навігатор не безкоштовний.

Моя улюблена програма – Opera Mini. Воно було у мене і на Motorola A1200e, і на SE Walkman W200 і тепер зайняло своє законне місце як головний браузер на смартфоні. Головні переваги Opera Mini – швидкість та завантаження сторінок

Досвід експлуатації Sony Ericsson Live with Walkman

На старті продажів восени 2011 р. Sony Ericsson Live with Walkman коштував близько 9000 рублів. Виходячи з характеристик цього непересічного представника сім'ї Android-смартфонів, навіть сьогодні той цінник не викличе подиву не тільки у любителя музики або горезвісної Sony-style, але й у середньої людини, яка шукає збалансоване за співвідношенням ціна/якість рішення, на мій погляд, на 100 %, що покриває всі мережеві і не тільки потреби щасливого його власника, який все ж таки не вважає розумним купувати флагманський пристрій.

Згідно Яндекс.Маркет, на цей час середня вартість опустилася до більш ніж прийнятних 7 229 рублів, що зробило телефон ще більш привабливим. За ці гроші ви отримуєте джентльменський набір з 3G, Wi-Fi, можливості розшарування 2G/3G через Wi-Fi та USB, A-GPS, Bluetooth, а також камеру 5 МП зі світлодіодним спалахом та автофокусом, запис відео в HD (720p) , Захищений сенсорний екран в 3,2 дюйма, гігагерцовий процесор з прискорювачем Adreno 205, ще купу приємних плюшок, а найголовніше - офіційне, вже відбулося в Росії, оновлення до бажаного Android 4.0 Ice Cream Sandwich.

Досвід складатиметься з двох частин. У першій буде описано моє відношення до дизайну, екрану, камери, Android 4.0 та інших особливостей безпосередньо апарату, у другій частині – мій набір додаткового ПЗ, який я порадив би спробувати читачам. Відразу напишу, чому в цьому досвіді не буде гарних фотографій апарату. Тому що автор не вміє красиво знімати (навіть якщо і було б, на що) і фото цього пристрою можна подивитися у серйозних оглядачів. Я ж зосереджуся насамперед на описі безпосередньо досвіду використання.

Дизайн, складання

Sony Ericsson частенько радувала нас незвичайним дизайном, який вигідно відрізняв апарати цієї марки від одноликих «цеглин» конкурентів. Колір мого смартфона класичний чорний. Задня частина зроблена з приємного на дотик софт-тач пластику, це і добре з точки зору тактильних відчуттів, і знижує ймовірність того, що ви ненароком випустите телефон, і прийде до душі ненависникам використання маркого глянцю в смартфонобудуванні. За більш ніж 6 місяців подряпин та сколів на корпусі не з'явилося, екран досі захищає заводська плівка, і, зважаючи на все, під нею сенсор перебуває у близькому до ідеального стану. Хіба що під плівку зверху забилося трохи пилу, але я анітрохи не рефлексую з цього приводу, навіть не вважаю за потрібне наклеїти одну з 4-х запасних. Щодо задньої панелі, то вона і зовсім в "одразу післямагазинному" стані. Причина тому - використання силіконового бампера з першого дня, саме він прийняв на себе удари долі і при падіннях, напевно не раз захистив телефон від отримання їм функціональності цегли. Одночасно бампер надав апарату приємного тягаря і посприяв невискальзуваності з руки. Спочатку він був невідмінним від корпусу, але за чималий час він придбав деякі потертості. Але ж шрами прикрашають не тільки чоловіків, чи не так?

Якщо покласти поряд з ним який-небудь LG Link або інший телефон з аналогічним 3,2” екраном, то одразу кинеться у вічі, що SE LwW значно компактніше у висоту (на 0,5-1 см) і більше «пузат» у товщину. Все це надає йому такого важливого для мене суб'єктивного параметра, як «ухватистість», тобто зручність тримання в руці. Після більш ніж тривалого повсякденного використання апарату можу сказати, що він чудово переніс усі мінливості долі у вигляді досить частих падінь.

Особливий інтерес представляє заокруглений і скошений у бік екрану верхній торець корпусу. На ньому розташовані велику частину верхнього торця кнопки виклику плеєра і блокування/ввімкнення. Остання надзвичайно ергономічна і функціональна. По-перше, якщо тримати телефон у правій руці, великий палець при носінні та вказівний при використанні завжди зручно лягають на цю велику кнопку, тобто розблокування телефону – завжди справа частки секунди, на відміну від інших пристроїв, де подібна кнопка часто або надто дрібна , або знаходиться у незручному місці. По-друге, цією кнопкою можна завершувати виклик, це стандартна функція, що активується в установках. Не зайвим буде сказати, що це зручно не в останню чергу в холодну погоду. Про музичні можливості – кнопки виклику плеєра, про сам плеєр, динаміки та гарнітуру буде написано в окремому розділі нижче. На нижньому торці – лише отвір мікрофона.На лівому боці знаходиться незахищений роз'єм microUSB для зарядки від мережі та синхронізації (при цьому йде зарядка) з ББ. Я віддаю перевагу, коли цей роз'єм розташований не збоку, а зверху або знизу, але через конструктивні особливості (закруглені верхні та нижні торці) він знаходиться саме там, де йому є місце. На правій стороні - все найцікавіше: чітко помітна жорстка двопозиційна клавіша регулювання гучності і кнопка швидкої активації фотокамери. Вона розрізняє перше натискання (відбувається фокусування) і друге (зйомка), а при блокуванні телефону 3 секундне натискання на цю кнопку запускає програму «Камера». Раніше були досить часті помилкові натискання на кнопку виклику плеєра, але зараз це в минулому як так вийшло - шукайте нижче. У центрі верхньої половини задньої частини телефону знаходиться вічко камери, ліворуч – світлодіодний спалах. Вони втоплені в корпус, що робить корпус монолітним та превентивно захищає камеру від механічного впливу агресивного середовища.

Екран, підекранні кнопки

Тепер до головного елемента апарата – розглянемо передню частину телефону. Основне місце займає 3,2 дюймовий екран з роздільною здатністю 480х320 пікселів. Тут немає Gorilla Glass, але екран захищений загартованим склом, і за 9 місяців щоденної експлуатації без використання чохла, захисної плівки та проблем на тему «треба дуже дбайливо його використовувати» екран, на мій погляд, знаходиться у вигляді, близькому до первозданного, його до досі захищає заводська плівка. Кути огляду відмінні, спотворюється картинка в розумних межах. Використовую апарат на

15 % яскравості, вища яскравість некомфортна мені, запас її величезний. Після тривалої експлуатації (>9 міс.) я можу говорити, що екран у цьому апараті відмінний, а його роздільна здатність мене нітрохи не коробить. Я свідомо придбав цей телефон з таким невеликим екраном, так що з ним апарат в цілому дуже компактний і практичний у використанні. До того ж, краще мати дозвіл 480х320 на 3,2 дюйми, ніж аналогічний на 3,5 або 4.0 дюйми і розрізняти пікселі.

Під екраном по центру – фізична, зручна при натисканні кнопка «Додому», ліворуч від неї – сенсорна кнопка «Назад», праворуч – сенсорна кнопка «Меню». Рівним білим світлом вони підсвічуються тільки в момент натискання на одну з них протягом 5 секунд після цього і при натисканні на кнопку «Додому». Сенсорні кнопки стабільно реагують на натискання, звикнути до них – справа часу, жодних неприйняття/відторгнення/незручності вони не викликають. Радує відсутність, на мою думку, абсолютно непотрібної кнопки пошуку.

Робочі столи

Внаслідок відносно невеликого екрану виробник впровадив в Android концепцію "чотирьох кутів". Наприклад, їх можна використовувати на повну, забивши додатками так. Їх не можна прибрати, вони завжди видно при прокручуванні на будь-якому з п'яти робочих столів. Фактично, це лише папки з одним округленим кутом, розраховані на тих, хто не в змозі самостійно створити папку. Після експериментів із їх використанням я зробив таке. Поставив головні програми “Контакти” та “Список контактів” на нижні кути, також часто використовуваний додаток “Повідомлення” - у верхній лівий кут, а верхній правий кут забив мультимедійними програмами (Радіо, TrackID, TuneIN та плеєр Xplay), Таким чином, на якому з робочих столів я не був би, весь необхідний інструментарій завжди під рукою.

На першому робочому столі у мене є всі необхідні віджети-перемикачі від виробника. Пробував використовувати Power Toggles як альтернативу, але повернувся до віджетів через невеликі підгальмовування програми. Другий робочий стіл зазвичай використовую як своєрідний відстійник для нововстановлених програм. На третьому, головному робочому столі віджет погоди від Яндекса, час наступного будильника чудової програми Xtreme. Далі на цьому і четвертому столі - програми, що найчастіше використовуються. П'ятий робочий стіл використовую як склад папок для групування програм за функціями.

Продуктивність

Я не перераховуватиму всі хардові характеристики SE LwW (знову посилаю на Яндекс.Маркет), зазначу лише, що в процесі експлуатації було виявлено, що:

  1. Іелефон навіть без найменших натяків на підгальмовування «з коробки» за допомогою стандарту MX Player`а програє відео як BDRip/DVDRip/HDRip форматів AVI/MKV. Іншими словами, яке б я відео (без фанатизму типу перегляду Blue-Ray похідних на невеликому екрані) не перекинув на телефон, воно завжди відтвориться коректно, починаючи від серії серіалу «На всі тяжкі» на 500 МБ в Avi і закінчуючи фільмом «Недоторканні» у Mkv на 1,5 ГБ. Загалом те, що я зазвичай завантажую і дивлюся на ББ, піде і на смартфоні.Однак, відразу після покупки випробувавши перегляд закачаного в телефон відео і переконавшись, що "Yes, he can", я більше жодного разу цього не робив. Чому шукайте далі за текстом.
  2. З усіх цих характеристик цифр важливо лише те, що SE LwW процесор має архітектуру ARMv7. Це означає, що зі смартфона без проблем можна грати в супернаворочені хіти типу Нова Людина-Павук, N.O.V.A. 3, Need for Speed ​​Shift, Max Payne Mobile. Зізнатися, я з наворочених ігор на SE LwW грав лише в Max Payne Mobile (до керування на невеликому екрані звик через деякий час, гра йшла плавно, вона повністю перенесена з PC-версії), і то лише щоб випробувати той самий експірієнс, що та років 8 тому, коли грав на ПК.

Я не говорю про на порядок простіші ігри (у які я і волію грати) типу казуалочок серій Angry Birds або Cut the Rope, які літають і в прямому, і в переносному значенні. Отже, з Android Market (і деяких інших джерел) я можу встановити практично будь-яку сучасну програму або гру, що висуває до девайсу підвищені вимоги.

  1. Пару тижнів тому вийшло офіційне оновлення до Android 4.0 ICS. Якщо і раніше прокручування робочих столів, швидкість відгуку працювали дуже пристойно, то тепер все стало ще швидше, невеликі гальма пішли в минуле, підвищилася стабільність роботи системи, програми перестали кришитися, від плавності і чуйності інтерфейсу отримуєш справжнісінький кайф. Якщо раніше після запуску одного з 4-5 фонових додатків воно часто не відкривалося в залишеному мною стані, а запускалося заново, то після оновлення таких ситуацій стало набагато менше. Єдине, засмучує, що, як і раніше, відкриття номеронабирача та нонтактів, як і раніше, відбувається на 2-3 секунду після тапа по них.

Камера

Спочатку варто відзначити, що в SE LwW, крім основної, 5-ти мегапіксельної камери, є ще й фронтальна в 0,3 мегапікселя. Навіть зараз за пропорційну ціну рідко зустрінеш смартфон із фронтальною камерою. До речі, вона підтримує відеодзвінки у Skype. Власне, і це також було перевірено лише для «заспокоєння душі», щоб знати, що «може і це». Як дзеркало її можна використати. Щодо основної камери, то чудес від неї чекати не варто, але й гірше за певну планку знімки у мене не виходили. Все ж таки тут є і цілих 5 мегапікселів шановної, в т.ч. у сфері цифрової фотографії, компанії SONY (не якогось китайця), автофокус і світлодіодний спалах. На сонячній погоді знімки виходять, на мій смак, навіть чудові, погіршення якості знімка прямо пропорційно до погіршення освітлення. Я використовую функцію автоматичного визначення типу зйомки, що є досить зручним. Існує функція створення панорам. Знімки тексту виходять чудово.

Фотографії, зняті з телефону:

< tr>
< img src="https://mobile-review.com/articles/2012/image/inuse-lww/pic/low/240/pic12.jpg"/>

Виходячи з сухих цифр, відеозапис у SE LwW дуже непоганий - максимальна роздільна здатність 1280х720 пікселів, 30 кадрів в секунду, можна включити підсвічування, є автовизначення умов. При завантаженні на YouTube якість буде 720 HD. Але особисто мені, відеозапис середнього рівня, до оновлення були постійні шуми невідомого джерела. І хоча тепер вони зникли, я все одно дуже рідко знімаю що-небудь на відео, воліючи запам'ятовувати пам'ятні моменти на більш практичному фото. Спалах, до речі, можна використовувати як ліхтарик, встановивши відповідний додаток. Загалом, якість камери нормальна для середнього сегмента. Потрібно сприймати її лише як одну з вдалих функцій смартфона, завдяки чому можна фотографувати на згадку, а не як повноцінну заміну цифрової «мильниці».

Музичні можливості

Назва мого SE Live with Walkman (“за життям з Walkman” якщо хтось не знає перекладу) ніби натякає, що це музикофон. Відразу обмовлюся, що музикою я не захоплююся, тому деякі речі не знаю і не опишу так, як треба. Забігаючи наперед, скажу, що єдине, що робить його «музикофоном» – так це виділена на верхньому торці хардова кнопка запуску програми Walkman. Цей плеєр взагалі нічим не відрізняється від стандартного плеєра SE, встановленого на інших пристроях. Немає навіть розумного еквалайзера, все обмежується вибором між «звичайним звучанням», «класичним», «поп» тощо. Він дає можливість вибрати музику за виконавцем, альбомом, доріжкою, списком. У плеєрі є можливість увімкнення підсвічування навколо гнізда міні-джека на верхньому торці. Цей помаранчевий індикатор блимає в такт музиці. Приємна, але безглузда функція. У налаштуваннях програвача можна активувати xLOUD, це дозволяє збільшити рівень звуку приблизно на 30% від вихідного. Скажу лише, що на повній гучності і з xLOUD можна, напевно, мертвого з могили підняти, музика звучить дуже голосно. Меломан би, напевно, сказав, що якість звуку дуже хороша, достатній запас гучності, добре пророблені середні частоти, непоганий і нижній діапазон. До речі, при активації xLOUD збільшується рівень звуку не лише музики, а й рингтона/повідомлення, та пропустити дзвінок/повідомлення стає важко. Особисто мені для того, щоб не пропустити вхідний дзвінок, вистачає половини гучності без xLOUD. Гучний звук досягається за рахунок двох стереодинаміків.Щодо стандартної гарнітури з особистого досвіду нічого сказати не можу, тому що це були вакуумні навушники, на які мої вуха наклали вето, і я виміняв їх на прийнятні для мене «крапельки». Знаю лише, що навушники добрі, вони доповнені пультом керування. Він дозволяє не лише зупиняти або починати відтворення, але й перемикатися між треками. Два натискання переводять до наступної пісні, а три повертають до попередньої. У мене невелика колекція музики з 200 треків, і користуватися стандартним плеєром WALKMAN мені рішуче неможливо. Все зводиться до того, що в ньому немає найпростішої функціональності – а саме вибору папки, де знаходиться музика. Окрім музики, у смартфоні у мене досить багато диктофонних записів, аудіозаметок, записів розмов. І щоб просто додати нову композицію до списку відтворення, її потрібно знайти в загальному списку аудіо. До того ж стандартний плеєр перевантажений непотрібними для мене функціями і одночасно не дає налаштувати його під себе.

У результаті він мені набрид гірше за парену редьку, і я просто встановив з Android Market плеєр, що на 100% задовольняє мої потреби – безкоштовний Xplay.

Тут тобі і спокійний, без непотрібних рюшечок дизайн, і гнучкі налаштування, і кнопка "вихід" у меню, і відновлення програвання після останнього виходу, і можливість грати музику в одній папці на карті пам'яті. Забігаючи вперед, розповім про ICS, що скориставшись його новими функціями, я остаточно впорався з плеєром Walkman, просто вимкнувши його, до того ж позбавивши себе назавжди від ненавмисних натискань на кнопку Walkman і вивільнивши пам'ять, тому що плеєр завжди висів у фоні. >

Автономна робота

У смартфоні використовується Li-Ion акумулятор ємністю 1200 мАг. Відверто кажучи, це дуже малий обсяг. Якщо ви плануєте використовувати цього красеня лише як дзвонилку, то його вистачить на кілька днів. Але тоді який сенс було його купувати? У мене такий режим роботи з телефоном (беру із зарядки о 8 ранку, ставлю на зарядку о 6-7 вечора): кожну годину push з Gmail, кожні дві години оновлення в TweakDeck, кожні 4 години оновлення в gReader, не слухаю музику/радіо , півгодини Твіттера через TweakDeck, годину серфінгу з Opera Mini та по півгодини читання gReader вранці та ввечері в дорозі, при необхідності Яндекс.Карти та GPS, та й дзвінки близько півгодини та кілька фотографій на день. Це основні енергоспоживачі, але насправді телефон знаходиться в сплячому режимі не більше 2-х годин. Зазвичай при нормальному навантаженні батареї вистачало з 8-ї години ранку до 3-4 години дня. Можна було драконівськими щодо себе заходами (підсвічування після 15% заряду до 5% яскравості, перемикання з 3G на EDGE) продовжити життя телефону до 5 годин дня. А далі треба було шукати розетку. Веселощі починалися, коли її не було поблизу.

У результаті мені набридло витрачати нерви на вирішення цього питання, і я придбав чудову річ – зовнішній акумулятор PLATINUM на 5 000 mAh, у комплекті був USB-кабель без зарядного пристрою, перехідники для зарядки по microUSB , miniUSB та для iPhone, Nokia. До речі, задумався про покупку після цієї статті.

Використовую я його так: ставлю на зарядку цього монстра ввечері в неділю, потім у робочі дні заряджаю від нього свій SE LwW, коли той розрядиться, відсотків до 40 (благо в телефоні є чудова функція дуже швидкої зарядки перші 30%). І так усі шість днів. Потім у неділю знову його повністю заряджаю і по новій.

Неабияк рекомендую купувати зовнішній акумулятор. Свій я брав у Зв'язному за 1300 р. Покупкою задоволений як слон, до того ж він уже кілька разів виручав у походах.

Загалом, якщо хочете використовувати смартфонні функції свого телефону, подумайте про продовження життя своєї батареї, і покупка зовнішнього акумулятора є найбільш розумною.

Сподобалися мені особливості Android 4.0 Ice Cream Sandwich

Як уже зазначалося вище, мій SE LwW отримав офіційне оновлення до морозива. Це не може не тішити, особливо на тлі багатьох «надбюджетників», які або недавно вийшли на Android 2.3, або все ще виходять, але однаково не мають виразних перспектив оновитись до ICS. Зізнатися, спочатку я не знайшов у морозиві нічого видатного, того, що пояснювало б численні захоплення нею. Через деякий час я змінив свою думку. Отже, ось, що мені здалося найбільш значущим оновлення:

  1. саме довгоочікуване, про що я навіть мріяти не міг - це можливість тупо вимкнути ряд додатків (типу ненависних багатьма Google Карт, Timescape, Facebook, EA Games та інших). З цього моменту вони не гальмують загальну роботу системи, не їдять батарею, не пропонують себе як альтернативу при відкритті файлу, не захаращують меню і, нарешті, не дратують мене своєю присутністю на тлі не з моєї волі. Я наблизився до нірвани.
    У налаштуваннях з'явилася функція «Обмеження фонових процесів». Я встановив не більше трьох таких процесів і тішу себе думкою, що таким дійством збільшив швидкість роботи системи та покращив енергоспоживання.
  1. для мене плюс, що на екрані блокування замість перемикання в беззвучний режим з'явилася можливість швидкого запуску камери. З якоїсь незрозумілої причини я ніколи не користувався хардовою клавішою запуску камери, використовуючи ярлик на екрані, тепер все стало ще простіше. Також стало можливо написати що-небудь на екрані блокування (можна свої контакти, це може сприяти поверненню телефону при втраті)
  1. при вхідному виклику з'явилася https://cars45.com.gh/9SsFcLqzypnvgd84T4puz0hu незамінний шести повідомлень. До того ж зміст цих повідомлень можна редагувати самостійно. Дуже зручно у використанні. Також дуже змінився додаток «Телефон». Перше, що хочу відзначити, з'явилася функція скасування вібрації при наборі номера. Далі за рахунок того, що номеронабирач поєднали з історією дзвінків (на мою думку, дуже вдале рішення), справа з'явилася вкладка «Групи». Це були чергові, здавалося б, дрібниці, після доопрацювання яких мені стало ще комфортніше використовувати телефон. "Мрії збуваються". #Android
  1. раніше очищення зони повідомлень від пропущеного виклику без заходу в записник призводило до того, що циферка 1 залишалася на записнику рівно до тих пір, поки ти не натиснеш на неї. Це зайва дія, на мій погляд, оскільки очищаючи зону сповіщення, користувач уже знав про пропущений виклик. Після оновлення системи очищення зони повідомлення не призводить до набридливих циферок біля записника. Тепер можна скинути непотрібне нагадування, і воно дійсно зникне.
  2. раніше тоді, коли мені був потрібен телефон без повзунка розблокування екрана (тобто в ситуаціях, коли розблокування пальцем – зайва дія та рахунок іде на секунди), я ставив іншу програму для заблокування блокування після натискання кнопки «Додому». Тепер ця функція стала системною, і я вивільнив пам'ять, видаливши програму, що стала непотрібною.
  3. довгоочікуваний вбудований менеджер запущених несистемних додатків. Те, що було до оновлення, не мало точної визначення. Я побоювався, що в цьому менеджері, крім відкритих мною додатків, будуть мене, що не стосуються Служб Google або Crash Monitor. Але обійшлося, і тепер я при утриманні кнопки «Додому» бачу останні відкриття мною програми, можу з легкістю між ними перемикатися, а також жестом убік вивантажувати їх із пам'яті. Ну ось, Android наблизився до еталонної багатозадачності Symbian. )
  1. раніше зняти скріншот можна було утриманням кнопки блокування і вибором відповідного завдання у вікні. Тепер потрібно затиснути лише кнопку гучності вниз та кнопку блокування і не вибирати будь-яких дій. За рахунок цього можна зняти скріншот, наприклад, з вхідного дзвінка, раніше цього зробити було не можна, оскільки затискання кнопки блокування призводило до скидання дзвінка. Одночасно розвантажили меню, викликане утриманням кнопки блокування, прибравши звідти пункт зняття скріншота. Загалом, зняття скріншотів стало ще простіше та логічніше.

Для мене виявилися несуттєвими оновлення, що стосуються масштабованих віджетів, системи контролю використання інтернет-трафіку, розблокування розпізнаванням особи, оновлений браузер.

Ну, і найголовніше – після оновлення мене не залишало відчуття, що я придбав новий пристрій, настільки користувальницький досвід був новий. Це стосується і вищеописаного, і нового шрифту, і приголомшливої ​​швидкості системи. По факту, багато в чому це був новий пристрій, тому що півроку тому Sony викупила частку в спільному підприємстві у Ericsson, і в оновленні немає жодного слова про Ericsson – при завантаженні, наприклад, красується лише Sony.

Нещодавно купившим SE LwW можу порадити перейти на ICS якомога пізніше, щоб після оновлення знову відчути себе власником нового апарату, продовживши тим самим період володіння «новим» пристроєм.

Додаткове ПЗ

Все, що я рекомендую, абсолютно безкоштовно і доступне в Android Market.

Спочатку я, зрозуміло, перепробував багато лаунчерів типу Go Laucher EX, але завжди повертався до стандартного лаунчера. Незважаючи на очевидні плюси сторонніх рішень – новизна інтерфейсу, розширений функціонал – їх переважували два мінуси, а саме – уповільнена швидкість роботи з постійними, нехай невеликими, але гальмуваннями та очевидна чужорідність сторонніх лаунчерів при заході в незмінні системні меню.

В якості читалки використовую найкращий у своєму класі додаток FBReader. Скажімо так, ви з найбільшим комфортом прочитаєте за його допомогою всі книги, куплені/завантажені вами із мережевих бібліотек. Додамо сюди відкриття на сторінці останнього закриття, відсутність глюків як таких, функцію скачування книг не залишаючи програми з OPDS-каталогів, можливість регулювання яскравості жестом вгору-вниз у лівої кромки прямо з читаної книги, можливість налаштування під себе всіх важливих параметрів починаючи від фону і шрифту і закінчуючи способом перегортання сторінок - і отримаємо чемпіона з читання на Android. Повірте на слово, це так, я багато читалок перепробував.

Як твіттер-клієнт замість стандартного я віддаю перевагу TweakDeck. В основному через його простоту, незавантаженість зайвим і приємний інтерфейс.

У телефоні було встановлено файловий менеджер Astro File Manager, але він не припав мені до душі, був видалений і замінений простим, як простий олівець, ES Провідником. Давно вже не шукаю нічого нового на зміну, зі своїми важливими завданнями справляється на всі 100%. Те саме можу сказати про QuickPic – програму, яку я використовую замість стандартної Галереї. Головна його перевага – швидкість роботи.

Особливо хочеться відзначити додаток Яндекс.Карти. Воно зробило моє життя трохи більш передбачуваним та підконтрольним.

До покупки SE LwW і, відповідно, використання Мобільних Яндекс.Карт я абсолютно завжди та скрізь тягав із собою автомобільну карту рідного Ульяновська з номерами будинків та назвами вулиць. Можливо, у мене географічний кретинізм, або просто через поганий зір і набуття лінз лише в 11 класі у мене досі не сформувалася в голові чітка карта міста, але раніше я, йдучи в нове місце, сидів над картою, прокладаючи маршрут. Тепер з Яндекс.Картами і завантаженим кешем Народної карти я почуваюся якщо не Повелителем Дорог Божевільним Максом ТМ, то вже не індіанцем у Шанхаї вже точно. Відразу можу порадити після встановлення Яндекс.Карт завантажити саме Народну карту свого міста, на ній, крім номерів будинків, є додаткова корисна інформація – назви магазинів, соціальних об'єктів, заправок; загалом цей шар є більш інформативним, ніж шари Схема/Супутник. З GPS похибка позиціонування всього близько 30 метрів, що дуже небагато. За допомогою вбудованого в додаток пошуку я шукаю локації, що цікавлять мене, також дивлюся панорами (щоб знати фасад будівлі і не пройти повз), прокладаю маршрут слідування. Пара слів про конкурентів. Функціонал Google Карт був настільки убогий у моєму немаленькому 600-тисячному місті, що програма була вимкнена. Ще є безкоштовний Навігатор від Рамблера, але єдине слово, що спадає мені на думку при асоціації з ним – «глюк». На слуху також Навітел Навігатор, але актуальність карт, плавність масштабування, промальовування в ньому програє Яндекс.Картам, додаткові сервіси типу Пробок також поступаються конкуренту, та й взагалі – Навітел Навігатор не безкоштовний.

Моя улюблена програма – Opera Mini. Воно було у мене і на Motorola A1200e, і на SE Walkman W200 і тепер зайняло своє законне місце як головний браузер на смартфоні. Головні переваги Opera Mini – швидкість та завантаження сторінок

Досвід експлуатації Sony Ericsson Live with Walkman

На старті продажів восени 2011 р. Sony Ericsson Live with Walkman коштував близько 9000 рублів. Виходячи з характеристик цього непересічного представника сім'ї Android-смартфонів, навіть сьогодні той цінник не викличе подиву не тільки у любителя музики або горезвісної Sony-style, але й у середньої людини, яка шукає збалансоване за співвідношенням ціна/якість рішення, на мій погляд, на 100 %, що покриває всі мережеві і не тільки потреби щасливого його власника, який все ж таки не вважає розумним купувати флагманський пристрій.

Згідно Яндекс.Маркет, на цей час середня вартість опустилася до більш ніж прийнятних 7 229 рублів, що зробило телефон ще більш привабливим. За ці гроші ви отримуєте джентльменський набір з 3G, Wi-Fi, можливості розшарування 2G/3G через Wi-Fi та USB, A-GPS, Bluetooth, а також камеру 5 МП зі світлодіодним спалахом та автофокусом, запис відео в HD (720p) , Захищений сенсорний екран в 3,2 дюйма, гігагерцовий процесор з прискорювачем Adreno 205, ще купу приємних плюшок, а найголовніше - офіційне, вже відбулося в Росії, оновлення до бажаного Android 4.0 Ice Cream Sandwich.

Досвід складатиметься з двох частин. У першій буде описано моє відношення до дизайну, екрану, камери, Android 4.0 та інших особливостей безпосередньо апарату, у другій частині – мій набір додаткового ПЗ, який я порадив би спробувати читачам. Відразу напишу, чому в цьому досвіді не буде гарних фотографій апарату. Тому що автор не вміє красиво знімати (навіть якщо і було б, на що) і фото цього пристрою можна подивитися у серйозних оглядачів. Я ж зосереджуся насамперед на описі безпосередньо досвіду використання.

Дизайн, складання

Sony Ericsson частенько радувала нас незвичайним дизайном, який вигідно відрізняв апарати цієї марки від одноликих «цеглин» конкурентів. Колір мого смартфона класичний чорний. Задня частина зроблена з приємного на дотик софт-тач пластику, це і добре з точки зору тактильних відчуттів, і знижує ймовірність того, що ви ненароком випустите телефон, і прийде до душі ненависникам використання маркого глянцю в смартфонобудуванні. За більш ніж 6 місяців подряпин та сколів на корпусі не з'явилося, екран досі захищає заводська плівка, і, зважаючи на все, під нею сенсор перебуває у близькому до ідеального стану. Хіба що під плівку зверху забилося трохи пилу, але я анітрохи не рефлексую з цього приводу, навіть не вважаю за потрібне наклеїти одну з 4-х запасних. Щодо задньої панелі, то вона і зовсім в "одразу післямагазинному" стані. Причина тому - використання силіконового бампера з першого дня, саме він прийняв на себе удари долі і при падіннях, напевно не раз захистив телефон від отримання їм функціональності цегли. Одночасно бампер надав апарату приємного тягаря і посприяв невискальзуваності з руки. Спочатку він був невідмінним від корпусу, але за чималий час він придбав деякі потертості. Але ж шрами прикрашають не тільки чоловіків, чи не так?

Якщо покласти поряд з ним який-небудь LG Link або інший телефон з аналогічним 3,2” екраном, то одразу кинеться у вічі, що SE LwW значно компактніше у висоту (на 0,5-1 см) і більше «пузат» у товщину. Все це надає йому такого важливого для мене суб'єктивного параметра, як «ухватистість», тобто зручність тримання в руці. Після більш ніж тривалого повсякденного використання апарату можу сказати, що він чудово переніс усі мінливості долі у вигляді досить частих падінь.

Особливий інтерес представляє заокруглений і скошений у бік екрану верхній торець корпусу. На ньому розташовані велику частину верхнього торця кнопки виклику плеєра і блокування/ввімкнення. Остання надзвичайно ергономічна і функціональна. По-перше, якщо тримати телефон у правій руці, великий палець при носінні та вказівний при використанні завжди зручно лягають на цю велику кнопку, тобто розблокування телефону – завжди справа частки секунди, на відміну від інших пристроїв, де подібна кнопка часто або надто дрібна , або знаходиться у незручному місці. По-друге, цією кнопкою можна завершувати виклик, це стандартна функція, що активується в установках. Не зайвим буде сказати, що це зручно не в останню чергу в холодну погоду. Про музичні можливості – кнопки виклику плеєра, про сам плеєр, динаміки та гарнітуру буде написано в окремому розділі нижче. На нижньому торці – лише отвір мікрофона.На лівому боці знаходиться незахищений роз'єм microUSB для зарядки від мережі та синхронізації (при цьому йде зарядка) з ББ. Я віддаю перевагу, коли цей роз'єм розташований не збоку, а зверху або знизу, але через конструктивні особливості (закруглені верхні та нижні торці) він знаходиться саме там, де йому є місце. На правій стороні - все найцікавіше: чітко помітна жорстка двопозиційна клавіша регулювання гучності і кнопка швидкої активації фотокамери. Вона розрізняє перше натискання (відбувається фокусування) і друге (зйомка), а при блокуванні телефону 3 секундне натискання на цю кнопку запускає програму «Камера». Раніше були досить часті помилкові натискання на кнопку виклику плеєра, але зараз це в минулому як так вийшло - шукайте нижче. У центрі верхньої половини задньої частини телефону знаходиться вічко камери, ліворуч – світлодіодний спалах. Вони втоплені в корпус, що робить корпус монолітним та превентивно захищає камеру від механічного впливу агресивного середовища.

Екран, підекранні кнопки

Тепер до головного елемента апарата – розглянемо передню частину телефону. Основне місце займає 3,2 дюймовий екран з роздільною здатністю 480х320 пікселів. Тут немає Gorilla Glass, але екран захищений загартованим склом, і за 9 місяців щоденної експлуатації без використання чохла, захисної плівки та проблем на тему «треба дуже дбайливо його використовувати» екран, на мій погляд, знаходиться у вигляді, близькому до первозданного, його до досі захищає заводська плівка. Кути огляду відмінні, спотворюється картинка в розумних межах. Використовую апарат на

15 % яскравості, вища яскравість некомфортна мені, запас її величезний. Після тривалої експлуатації (>9 міс.) я можу говорити, що екран у цьому апараті відмінний, а його роздільна здатність мене нітрохи не коробить. Я свідомо придбав цей телефон з таким невеликим екраном, так що з ним апарат в цілому дуже компактний і практичний у використанні. До того ж, краще мати дозвіл 480х320 на 3,2 дюйми, ніж аналогічний на 3,5 або 4.0 дюйми і розрізняти пікселі.

Під екраном по центру – фізична, зручна при натисканні кнопка «Додому», ліворуч від неї – сенсорна кнопка «Назад», праворуч – сенсорна кнопка «Меню». Рівним білим світлом вони підсвічуються тільки в момент натискання на одну з них протягом 5 секунд після цього і при натисканні на кнопку «Додому». Сенсорні кнопки стабільно реагують на натискання, звикнути до них – справа часу, жодних неприйняття/відторгнення/незручності вони не викликають. Радує відсутність, на мою думку, абсолютно непотрібної кнопки пошуку.

Робочі столи

Внаслідок відносно невеликого екрану виробник впровадив в Android концепцію "чотирьох кутів". Наприклад, їх можна використовувати на повну, забивши додатками так. Їх не можна прибрати, вони завжди видно при прокручуванні на будь-якому з п'яти робочих столів. Фактично, це лише папки з одним округленим кутом, розраховані на тих, хто не в змозі самостійно створити папку. Після експериментів із їх використанням я зробив таке. Поставив головні програми “Контакти” та “Список контактів” на нижні кути, також часто використовуваний додаток “Повідомлення” - у верхній лівий кут, а верхній правий кут забив мультимедійними програмами (Радіо, TrackID, TuneIN та плеєр Xplay), Таким чином, на якому з робочих столів я не був би, весь необхідний інструментарій завжди під рукою.

На першому робочому столі у мене є всі необхідні віджети-перемикачі від виробника. Пробував використовувати Power Toggles як альтернативу, але повернувся до віджетів через невеликі підгальмовування програми. Другий робочий стіл зазвичай використовую як своєрідний відстійник для нововстановлених програм. На третьому, головному робочому столі віджет погоди від Яндекса, час наступного будильника чудової програми Xtreme. Далі на цьому і четвертому столі - програми, що найчастіше використовуються. П'ятий робочий стіл використовую як склад папок для групування програм за функціями.

Продуктивність

Я не перераховуватиму всі хардові характеристики SE LwW (знову посилаю на Яндекс.Маркет), зазначу лише, що в процесі експлуатації було виявлено, що:

  1. Іелефон навіть без найменших натяків на підгальмовування «з коробки» за допомогою стандарту MX Player`а програє відео як BDRip/DVDRip/HDRip форматів AVI/MKV. Іншими словами, яке б я відео (без фанатизму типу перегляду Blue-Ray похідних на невеликому екрані) не перекинув на телефон, воно завжди відтвориться коректно, починаючи від серії серіалу «На всі тяжкі» на 500 МБ в Avi і закінчуючи фільмом «Недоторканні» у Mkv на 1,5 ГБ. Загалом те, що я зазвичай завантажую і дивлюся на ББ, піде і на смартфоні.Однак, відразу після покупки випробувавши перегляд закачаного в телефон відео і переконавшись, що "Yes, he can", я більше жодного разу цього не робив. Чому шукайте далі за текстом.
  2. З усіх цих характеристик цифр важливо лише те, що SE LwW процесор має архітектуру ARMv7. Це означає, що зі смартфона без проблем можна грати в супернаворочені хіти типу Нова Людина-Павук, N.O.V.A. 3, Need for Speed ​​Shift, Max Payne Mobile. Зізнатися, я з наворочених ігор на SE LwW грав лише в Max Payne Mobile (до керування на невеликому екрані звик через деякий час, гра йшла плавно, вона повністю перенесена з PC-версії), і то лише щоб випробувати той самий експірієнс, що та років 8 тому, коли грав на ПК.

Я не говорю про на порядок простіші ігри (у які я і волію грати) типу казуалочок серій Angry Birds або Cut the Rope, які літають і в прямому, і в переносному значенні. Отже, з Android Market (і деяких інших джерел) я можу встановити практично будь-яку сучасну програму або гру, що висуває до девайсу підвищені вимоги.

  1. Пару тижнів тому вийшло офіційне оновлення до Android 4.0 ICS. Якщо і раніше прокручування робочих столів, швидкість відгуку працювали дуже пристойно, то тепер все стало ще швидше, невеликі гальма пішли в минуле, підвищилася стабільність роботи системи, програми перестали кришитися, від плавності і чуйності інтерфейсу отримуєш справжнісінький кайф. Якщо раніше після запуску одного з 4-5 фонових додатків воно часто не відкривалося в залишеному мною стані, а запускалося заново, то після оновлення таких ситуацій стало набагато менше. Єдине, засмучує, що, як і раніше, відкриття номеронабирача та нонтактів, як і раніше, відбувається на 2-3 секунду після тапа по них.

Камера

Спочатку варто відзначити, що в SE LwW, крім основної, 5-ти мегапіксельної камери, є ще й фронтальна в 0,3 мегапікселя. Навіть зараз за пропорційну ціну рідко зустрінеш смартфон із фронтальною камерою. До речі, вона підтримує відеодзвінки у Skype. Власне, і це також було перевірено лише для «заспокоєння душі», щоб знати, що «може і це». Як дзеркало її можна використати. Щодо основної камери, то чудес від неї чекати не варто, але й гірше за певну планку знімки у мене не виходили. Все ж таки тут є і цілих 5 мегапікселів шановної, в т.ч. у сфері цифрової фотографії, компанії SONY (не якогось китайця), автофокус і світлодіодний спалах. На сонячній погоді знімки виходять, на мій смак, навіть чудові, погіршення якості знімка прямо пропорційно до погіршення освітлення. Я використовую функцію автоматичного визначення типу зйомки, що є досить зручним. Існує функція створення панорам. Знімки тексту виходять чудово.

Фотографії, зняті з телефону:

< tr>
< img src="https://mobile-review.com/articles/2012/image/inuse-lww/pic/low/240/pic12.jpg"/>

Виходячи з сухих цифр, відеозапис у SE LwW дуже непоганий - максимальна роздільна здатність 1280х720 пікселів, 30 кадрів в секунду, можна включити підсвічування, є автовизначення умов. При завантаженні на YouTube якість буде 720 HD. Але особисто мені, відеозапис середнього рівня, до оновлення були постійні шуми невідомого джерела. І хоча тепер вони зникли, я все одно дуже рідко знімаю що-небудь на відео, воліючи запам'ятовувати пам'ятні моменти на більш практичному фото. Спалах, до речі, можна використовувати як ліхтарик, встановивши відповідний додаток. Загалом, якість камери нормальна для середнього сегмента. Потрібно сприймати її лише як одну з вдалих функцій смартфона, завдяки чому можна фотографувати на згадку, а не як повноцінну заміну цифрової «мильниці».

Музичні можливості

Назва мого SE Live with Walkman (“за життям з Walkman” якщо хтось не знає перекладу) ніби натякає, що це музикофон. Відразу обмовлюся, що музикою я не захоплююся, тому деякі речі не знаю і не опишу так, як треба. Забігаючи наперед, скажу, що єдине, що робить його «музикофоном» – так це виділена на верхньому торці хардова кнопка запуску програми Walkman. Цей плеєр взагалі нічим не відрізняється від стандартного плеєра SE, встановленого на інших пристроях. Немає навіть розумного еквалайзера, все обмежується вибором між «звичайним звучанням», «класичним», «поп» тощо. Він дає можливість вибрати музику за виконавцем, альбомом, доріжкою, списком. У плеєрі є можливість увімкнення підсвічування навколо гнізда міні-джека на верхньому торці. Цей помаранчевий індикатор блимає в такт музиці. Приємна, але безглузда функція. У налаштуваннях програвача можна активувати xLOUD, це дозволяє збільшити рівень звуку приблизно на 30% від вихідного. Скажу лише, що на повній гучності і з xLOUD можна, напевно, мертвого з могили підняти, музика звучить дуже голосно. Меломан би, напевно, сказав, що якість звуку дуже хороша, достатній запас гучності, добре пророблені середні частоти, непоганий і нижній діапазон. До речі, при активації xLOUD збільшується рівень звуку не лише музики, а й рингтона/повідомлення, та пропустити дзвінок/повідомлення стає важко. Особисто мені для того, щоб не пропустити вхідний дзвінок, вистачає половини гучності без xLOUD. Гучний звук досягається за рахунок двох стереодинаміків.Щодо стандартної гарнітури з особистого досвіду нічого сказати не можу, тому що це були вакуумні навушники, на які мої вуха наклали вето, і я виміняв їх на прийнятні для мене «крапельки». Знаю лише, що навушники добрі, вони доповнені пультом керування. Він дозволяє не лише зупиняти або починати відтворення, але й перемикатися між треками. Два натискання переводять до наступної пісні, а три повертають до попередньої. У мене невелика колекція музики з 200 треків, і користуватися стандартним плеєром WALKMAN мені рішуче неможливо. Все зводиться до того, що в ньому немає найпростішої функціональності – а саме вибору папки, де знаходиться музика. Окрім музики, у смартфоні у мене досить багато диктофонних записів, аудіозаметок, записів розмов. І щоб просто додати нову композицію до списку відтворення, її потрібно знайти в загальному списку аудіо. До того ж стандартний плеєр перевантажений непотрібними для мене функціями і одночасно не дає налаштувати його під себе.

У результаті він мені набрид гірше за парену редьку, і я просто встановив з Android Market плеєр, що на 100% задовольняє мої потреби – безкоштовний Xplay.

Тут тобі і спокійний, без непотрібних рюшечок дизайн, і гнучкі налаштування, і кнопка "вихід" у меню, і відновлення програвання після останнього виходу, і можливість грати музику в одній папці на карті пам'яті. Забігаючи вперед, розповім про ICS, що скориставшись його новими функціями, я остаточно впорався з плеєром Walkman, просто вимкнувши його, до того ж позбавивши себе назавжди від ненавмисних натискань на кнопку Walkman і вивільнивши пам'ять, тому що плеєр завжди висів у фоні. >

Автономна робота

У смартфоні використовується Li-Ion акумулятор ємністю 1200 мАг. Відверто кажучи, це дуже малий обсяг. Якщо ви плануєте використовувати цього красеня лише як дзвонилку, то його вистачить на кілька днів. Але тоді який сенс було його купувати? У мене такий режим роботи з телефоном (беру із зарядки о 8 ранку, ставлю на зарядку о 6-7 вечора): кожну годину push з Gmail, кожні дві години оновлення в TweakDeck, кожні 4 години оновлення в gReader, не слухаю музику/радіо , півгодини Твіттера через TweakDeck, годину серфінгу з Opera Mini та по півгодини читання gReader вранці та ввечері в дорозі, при необхідності Яндекс.Карти та GPS, та й дзвінки близько півгодини та кілька фотографій на день. Це основні енергоспоживачі, але насправді телефон знаходиться в сплячому режимі не більше 2-х годин. Зазвичай при нормальному навантаженні батареї вистачало з 8-ї години ранку до 3-4 години дня. Можна було драконівськими щодо себе заходами (підсвічування після 15% заряду до 5% яскравості, перемикання з 3G на EDGE) продовжити життя телефону до 5 годин дня. А далі треба було шукати розетку. Веселощі починалися, коли її не було поблизу.

У результаті мені набридло витрачати нерви на вирішення цього питання, і я придбав чудову річ – зовнішній акумулятор PLATINUM на 5 000 mAh, у комплекті був USB-кабель без зарядного пристрою, перехідники для зарядки по microUSB , miniUSB та для iPhone, Nokia. До речі, задумався про покупку після цієї статті.

Використовую я його так: ставлю на зарядку цього монстра ввечері в неділю, потім у робочі дні заряджаю від нього свій SE LwW, коли той розрядиться, відсотків до 40 (благо в телефоні є чудова функція дуже швидкої зарядки перші 30%). І так усі шість днів. Потім у неділю знову його повністю заряджаю і по новій.

Неабияк рекомендую купувати зовнішній акумулятор. Свій я брав у Зв'язному за 1300 р. Покупкою задоволений як слон, до того ж він уже кілька разів виручав у походах.

Загалом, якщо хочете використовувати смартфонні функції свого телефону, подумайте про продовження життя своєї батареї, і покупка зовнішнього акумулятора є найбільш розумною.

Сподобалися мені особливості Android 4.0 Ice Cream Sandwich

Як уже зазначалося вище, мій SE LwW отримав офіційне оновлення до морозива. Це не може не тішити, особливо на тлі багатьох «надбюджетників», які або недавно вийшли на Android 2.3, або все ще виходять, але однаково не мають виразних перспектив оновитись до ICS. Зізнатися, спочатку я не знайшов у морозиві нічого видатного, того, що пояснювало б численні захоплення нею. Через деякий час я змінив свою думку. Отже, ось, що мені здалося найбільш значущим оновлення:

  1. саме довгоочікуване, про що я навіть мріяти не міг - це можливість тупо вимкнути ряд додатків (типу ненависних багатьма Google Карт, Timescape, Facebook, EA Games та інших). З цього моменту вони не гальмують загальну роботу системи, не їдять батарею, не пропонують себе як альтернативу при відкритті файлу, не захаращують меню і, нарешті, не дратують мене своєю присутністю на тлі не з моєї волі. Я наблизився до нірвани.
    У налаштуваннях з'явилася функція «Обмеження фонових процесів». Я встановив не більше трьох таких процесів і тішу себе думкою, що таким дійством збільшив швидкість роботи системи та покращив енергоспоживання.
  1. для мене плюс, що на екрані блокування замість перемикання в беззвучний режим з'явилася можливість швидкого запуску камери. З якоїсь незрозумілої причини я ніколи не користувався хардовою клавішою запуску камери, використовуючи ярлик на екрані, тепер все стало ще простіше. Також стало можливо написати що-небудь на екрані блокування (можна свої контакти, це може сприяти поверненню телефону при втраті)
  1. при вхідному виклику з'явилася https://cars45.com.gh/9SsFcLqzypnvgd84T4puz0hu незамінний шести повідомлень. До того ж зміст цих повідомлень можна редагувати самостійно. Дуже зручно у використанні. Також дуже змінився додаток «Телефон». Перше, що хочу відзначити, з'явилася функція скасування вібрації при наборі номера. Далі за рахунок того, що номеронабирач поєднали з історією дзвінків (на мою думку, дуже вдале рішення), справа з'явилася вкладка «Групи». Це були чергові, здавалося б, дрібниці, після доопрацювання яких мені стало ще комфортніше використовувати телефон. "Мрії збуваються". #Android
  1. раніше очищення зони повідомлень від пропущеного виклику без заходу в записник призводило до того, що циферка 1 залишалася на записнику рівно до тих пір, поки ти не натиснеш на неї. Це зайва дія, на мій погляд, оскільки очищаючи зону сповіщення, користувач уже знав про пропущений виклик. Після оновлення системи очищення зони повідомлення не призводить до набридливих циферок біля записника. Тепер можна скинути непотрібне нагадування, і воно дійсно зникне.
  2. раніше тоді, коли мені був потрібен телефон без повзунка розблокування екрана (тобто в ситуаціях, коли розблокування пальцем – зайва дія та рахунок іде на секунди), я ставив іншу програму для заблокування блокування після натискання кнопки «Додому». Тепер ця функція стала системною, і я вивільнив пам'ять, видаливши програму, що стала непотрібною.
  3. довгоочікуваний вбудований менеджер запущених несистемних додатків. Те, що було до оновлення, не мало точної визначення. Я побоювався, що в цьому менеджері, крім відкритих мною додатків, будуть мене, що не стосуються Служб Google або Crash Monitor. Але обійшлося, і тепер я при утриманні кнопки «Додому» бачу останні відкриття мною програми, можу з легкістю між ними перемикатися, а також жестом убік вивантажувати їх із пам'яті. Ну ось, Android наблизився до еталонної багатозадачності Symbian. )
  1. раніше зняти скріншот можна було утриманням кнопки блокування і вибором відповідного завдання у вікні. Тепер потрібно затиснути лише кнопку гучності вниз та кнопку блокування і не вибирати будь-яких дій. За рахунок цього можна зняти скріншот, наприклад, з вхідного дзвінка, раніше цього зробити було не можна, оскільки затискання кнопки блокування призводило до скидання дзвінка. Одночасно розвантажили меню, викликане утриманням кнопки блокування, прибравши звідти пункт зняття скріншота. Загалом, зняття скріншотів стало ще простіше та логічніше.

Для мене виявилися несуттєвими оновлення, що стосуються масштабованих віджетів, системи контролю використання інтернет-трафіку, розблокування розпізнаванням особи, оновлений браузер.

Ну, і найголовніше – після оновлення мене не залишало відчуття, що я придбав новий пристрій, настільки користувальницький досвід був новий. Це стосується і вищеописаного, і нового шрифту, і приголомшливої ​​швидкості системи. По факту, багато в чому це був новий пристрій, тому що півроку тому Sony викупила частку в спільному підприємстві у Ericsson, і в оновленні немає жодного слова про Ericsson – при завантаженні, наприклад, красується лише Sony.

Нещодавно купившим SE LwW можу порадити перейти на ICS якомога пізніше, щоб після оновлення знову відчути себе власником нового апарату, продовживши тим самим період володіння «новим» пристроєм.

Додаткове ПЗ

Все, що я рекомендую, абсолютно безкоштовно і доступне в Android Market.

Спочатку я, зрозуміло, перепробував багато лаунчерів типу Go Laucher EX, але завжди повертався до стандартного лаунчера. Незважаючи на очевидні плюси сторонніх рішень – новизна інтерфейсу, розширений функціонал – їх переважували два мінуси, а саме – уповільнена швидкість роботи з постійними, нехай невеликими, але гальмуваннями та очевидна чужорідність сторонніх лаунчерів при заході в незмінні системні меню.

В якості читалки використовую найкращий у своєму класі додаток FBReader. Скажімо так, ви з найбільшим комфортом прочитаєте за його допомогою всі книги, куплені/завантажені вами із мережевих бібліотек. Додамо сюди відкриття на сторінці останнього закриття, відсутність глюків як таких, функцію скачування книг не залишаючи програми з OPDS-каталогів, можливість регулювання яскравості жестом вгору-вниз у лівої кромки прямо з читаної книги, можливість налаштування під себе всіх важливих параметрів починаючи від фону і шрифту і закінчуючи способом перегортання сторінок - і отримаємо чемпіона з читання на Android. Повірте на слово, це так, я багато читалок перепробував.

Як твіттер-клієнт замість стандартного я віддаю перевагу TweakDeck. В основному через його простоту, незавантаженість зайвим і приємний інтерфейс.

У телефоні було встановлено файловий менеджер Astro File Manager, але він не припав мені до душі, був видалений і замінений простим, як простий олівець, ES Провідником. Давно вже не шукаю нічого нового на зміну, зі своїми важливими завданнями справляється на всі 100%. Те саме можу сказати про QuickPic – програму, яку я використовую замість стандартної Галереї. Головна його перевага – швидкість роботи.

Особливо хочеться відзначити додаток Яндекс.Карти. Воно зробило моє життя трохи більш передбачуваним та підконтрольним.

До покупки SE LwW і, відповідно, використання Мобільних Яндекс.Карт я абсолютно завжди та скрізь тягав із собою автомобільну карту рідного Ульяновська з номерами будинків та назвами вулиць. Можливо, у мене географічний кретинізм, або просто через поганий зір і набуття лінз лише в 11 класі у мене досі не сформувалася в голові чітка карта міста, але раніше я, йдучи в нове місце, сидів над картою, прокладаючи маршрут. Тепер з Яндекс.Картами і завантаженим кешем Народної карти я почуваюся якщо не Повелителем Дорог Божевільним Максом ТМ, то вже не індіанцем у Шанхаї вже точно. Відразу можу порадити після встановлення Яндекс.Карт завантажити саме Народну карту свого міста, на ній, крім номерів будинків, є додаткова корисна інформація – назви магазинів, соціальних об'єктів, заправок; загалом цей шар є більш інформативним, ніж шари Схема/Супутник. З GPS похибка позиціонування всього близько 30 метрів, що дуже небагато. За допомогою вбудованого в додаток пошуку я шукаю локації, що цікавлять мене, також дивлюся панорами (щоб знати фасад будівлі і не пройти повз), прокладаю маршрут слідування. Пара слів про конкурентів. Функціонал Google Карт був настільки убогий у моєму немаленькому 600-тисячному місті, що програма була вимкнена. Ще є безкоштовний Навігатор від Рамблера, але єдине слово, що спадає мені на думку при асоціації з ним – «глюк». На слуху також Навітел Навігатор, але актуальність карт, плавність масштабування, промальовування в ньому програє Яндекс.Картам, додаткові сервіси типу Пробок також поступаються конкуренту, та й взагалі – Навітел Навігатор не безкоштовний.

Моя улюблена програма – Opera Mini. Воно було у мене і на Motorola A1200e, і на SE Walkman W200 і тепер зайняло своє законне місце як головний браузер на смартфоні. Головні переваги Opera Mini – швидкість та завантаження сторінок

Досвід експлуатації Sony Ericsson Live with Walkman

На старті продажів восени 2011 р. Sony Ericsson Live with Walkman коштував близько 9000 рублів. Виходячи з характеристик цього непересічного представника сім'ї Android-смартфонів, навіть сьогодні той цінник не викличе подиву не тільки у любителя музики або горезвісної Sony-style, але й у середньої людини, яка шукає збалансоване за співвідношенням ціна/якість рішення, на мій погляд, на 100 %, що покриває всі мережеві і не тільки потреби щасливого його власника, який все ж таки не вважає розумним купувати флагманський пристрій.

Згідно Яндекс.Маркет, на цей час середня вартість опустилася до більш ніж прийнятних 7 229 рублів, що зробило телефон ще більш привабливим. За ці гроші ви отримуєте джентльменський набір з 3G, Wi-Fi, можливості розшарування 2G/3G через Wi-Fi та USB, A-GPS, Bluetooth, а також камеру 5 МП зі світлодіодним спалахом та автофокусом, запис відео в HD (720p) , Захищений сенсорний екран в 3,2 дюйма, гігагерцовий процесор з прискорювачем Adreno 205, ще купу приємних плюшок, а найголовніше - офіційне, вже відбулося в Росії, оновлення до бажаного Android 4.0 Ice Cream Sandwich.

Досвід складатиметься з двох частин. У першій буде описано моє відношення до дизайну, екрану, камери, Android 4.0 та інших особливостей безпосередньо апарату, у другій частині – мій набір додаткового ПЗ, який я порадив би спробувати читачам. Відразу напишу, чому в цьому досвіді не буде гарних фотографій апарату. Тому що автор не вміє красиво знімати (навіть якщо і було б, на що) і фото цього пристрою можна подивитися у серйозних оглядачів. Я ж зосереджуся насамперед на описі безпосередньо досвіду використання.

Дизайн, складання

Sony Ericsson частенько радувала нас незвичайним дизайном, який вигідно відрізняв апарати цієї марки від одноликих «цеглин» конкурентів. Колір мого смартфона класичний чорний. Задня частина зроблена з приємного на дотик софт-тач пластику, це і добре з точки зору тактильних відчуттів, і знижує ймовірність того, що ви ненароком випустите телефон, і прийде до душі ненависникам використання маркого глянцю в смартфонобудуванні. За більш ніж 6 місяців подряпин та сколів на корпусі не з'явилося, екран досі захищає заводська плівка, і, зважаючи на все, під нею сенсор перебуває у близькому до ідеального стану. Хіба що під плівку зверху забилося трохи пилу, але я анітрохи не рефлексую з цього приводу, навіть не вважаю за потрібне наклеїти одну з 4-х запасних. Щодо задньої панелі, то вона і зовсім в "одразу післямагазинному" стані. Причина тому - використання силіконового бампера з першого дня, саме він прийняв на себе удари долі і при падіннях, напевно не раз захистив телефон від отримання їм функціональності цегли. Одночасно бампер надав апарату приємного тягаря і посприяв невискальзуваності з руки. Спочатку він був невідмінним від корпусу, але за чималий час він придбав деякі потертості. Але ж шрами прикрашають не тільки чоловіків, чи не так?

Якщо покласти поряд з ним який-небудь LG Link або інший телефон з аналогічним 3,2” екраном, то одразу кинеться у вічі, що SE LwW значно компактніше у висоту (на 0,5-1 см) і більше «пузат» у товщину. Все це надає йому такого важливого для мене суб'єктивного параметра, як «ухватистість», тобто зручність тримання в руці. Після більш ніж тривалого повсякденного використання апарату можу сказати, що він чудово переніс усі мінливості долі у вигляді досить частих падінь.

Особливий інтерес представляє заокруглений і скошений у бік екрану верхній торець корпусу. На ньому розташовані велику частину верхнього торця кнопки виклику плеєра і блокування/ввімкнення. Остання надзвичайно ергономічна і функціональна. По-перше, якщо тримати телефон у правій руці, великий палець при носінні та вказівний при використанні завжди зручно лягають на цю велику кнопку, тобто розблокування телефону – завжди справа частки секунди, на відміну від інших пристроїв, де подібна кнопка часто або надто дрібна , або знаходиться у незручному місці. По-друге, цією кнопкою можна завершувати виклик, це стандартна функція, що активується в установках. Не зайвим буде сказати, що це зручно не в останню чергу в холодну погоду. Про музичні можливості – кнопки виклику плеєра, про сам плеєр, динаміки та гарнітуру буде написано в окремому розділі нижче. На нижньому торці – лише отвір мікрофона. На лівому боці знаходиться незахищений роз'єм microUSB для зарядки від мережі та синхронізації (при цьому йде зарядка) з ББ.Я віддаю перевагу, коли цей роз'єм розташований не збоку, а зверху або знизу, але через конструктивні особливості (закруглені верхні та нижні торці) він знаходиться саме там, де йому є місце. На правій стороні - все найцікавіше: чітко помітна жорстка двопозиційна клавіша регулювання гучності і кнопка швидкої активації фотокамери. Вона розрізняє перше натискання (відбувається фокусування) і друге (зйомка), а при блокуванні телефону 3 секундне натискання на цю кнопку запускає програму «Камера». Раніше були досить часті помилкові натискання на кнопку виклику плеєра, але зараз це в минулому як так вийшло - шукайте нижче. У центрі верхньої половини задньої частини телефону знаходиться вічко камери, ліворуч – світлодіодний спалах. Вони втоплені в корпус, що робить корпус монолітним та превентивно захищає камеру від механічного впливу агресивного середовища.

Екран, підекранні кнопки

Тепер до головного елемента апарата – розглянемо передню частину телефону. Основне місце займає 3,2 дюймовий екран з роздільною здатністю 480х320 пікселів. Тут немає Gorilla Glass, але екран захищений загартованим склом, і за 9 місяців щоденної експлуатації без використання чохла, захисної плівки та проблем на тему «треба дуже дбайливо його використовувати» екран, на мій погляд, знаходиться у вигляді, близькому до первозданного, його до досі захищає заводська плівка. Кути огляду відмінні, спотворюється картинка в розумних межах. Використовую апарат на

15 % яскравості, вища яскравість некомфортна мені, запас її величезний. Після тривалої експлуатації (>9 міс.) я можу говорити, що екран у цьому апараті відмінний, а його роздільна здатність мене нітрохи не коробить. Я свідомо придбав цей телефон з таким невеликим екраном, так що з ним апарат в цілому дуже компактний і практичний у використанні. До того ж, краще мати дозвіл 480х320 на 3,2 дюйми, ніж аналогічний на 3,5 або 4.0 дюйми і розрізняти пікселі.

Під екраном по центру – фізична, зручна при натисканні кнопка «Додому», ліворуч від неї – сенсорна кнопка «Назад», праворуч – сенсорна кнопка «Меню». Рівним білим світлом вони підсвічуються тільки в момент натискання на одну з них протягом 5 секунд після цього і при натисканні на кнопку «Додому». Сенсорні кнопки стабільно реагують на натискання, звикнути до них – справа часу, жодних неприйняття/відторгнення/незручності вони не викликають. Радує відсутність, на мою думку, абсолютно непотрібної кнопки пошуку.

Робочі столи

Внаслідок відносно невеликого екрану виробник впровадив в Android концепцію "чотирьох кутів". Наприклад, їх можна використовувати на повну, забивши додатками так. Їх не можна прибрати, вони завжди видно при прокручуванні на будь-якому з п'яти робочих столів. Фактично, це лише папки з одним округленим кутом, розраховані на тих, хто не в змозі самостійно створити папку. Після експериментів із їх використанням я зробив таке. Поставив головні програми “Контакти” та “Список контактів” на нижні кути, також часто використовуваний додаток “Повідомлення” - у верхній лівий кут, а верхній правий кут забив мультимедійними програмами (Радіо, TrackID, TuneIN та плеєр Xplay), Таким чином, на якому з робочих столів я не був би, весь необхідний інструментарій завжди під рукою.

На першому робочому столі у мене є всі необхідні віджети-перемикачі від виробника. Пробував використовувати Power Toggles як альтернативу, але повернувся до віджетів через невеликі підгальмовування програми. Другий робочий стіл зазвичай використовую як своєрідний відстійник для нововстановлених програм. На третьому, головному робочому столі віджет погоди від Яндекса, час наступного будильника чудової програми Xtreme. Далі на цьому і четвертому столі - програми, що найчастіше використовуються. П'ятий робочий стіл використовую як склад папок для групування програм за функціями.

Продуктивність

Я не перераховуватиму всі хардові характеристики SE LwW (знову посилаю на Яндекс.Маркет), зазначу лише, що в процесі експлуатації було виявлено, що:

  1. Іелефон навіть без найменших натяків на підгальмовування «з коробки» за допомогою стандарту MX Player`а програє відео як BDRip/DVDRip/HDRip форматів AVI/MKV. Іншими словами, яке б я відео (без фанатизму типу перегляду Blue-Ray похідних на невеликому екрані) не перекинув на телефон, воно завжди відтвориться коректно, починаючи від серії серіалу «На всі тяжкі» на 500 МБ в Avi і закінчуючи фільмом «Недоторканні» у Mkv на 1,5 ГБ. Загалом те, що я зазвичай завантажую і дивлюся на ББ, піде і на смартфоні. Однак, відразу після покупки випробувавши перегляд закачаного в телефон відео і переконавшись, що Yes, he can, я більше жодного разу цього не робив. Чому - шукайте далі за текстом.
  2. З усіх цих характеристик цифр важливо лише те, що SE LwW процесор має архітектуру ARMv7. Це означає, що зі смартфона без проблем можна грати в супернаворочені хіти типу Нова Людина-Павук, N.O.V.A. 3, Need for Speed ​​Shift, Max Payne Mobile. Зізнатися, я з наворочених ігор на SE LwW грав лише в Max Payne Mobile (до керування на невеликому екрані звик через деякий час, гра йшла плавно, вона повністю перенесена з PC-версії), і то лише щоб випробувати той самий експірієнс, що та років 8 тому, коли грав на ПК.

Я не говорю про на порядок простіші ігри (у які я і волію грати) типу казуалочок серій Angry Birds або Cut the Rope, які літають і в прямому, і в переносному значенні. Отже, з Android Market (і деяких інших джерел) я можу встановити практично будь-яку сучасну програму або гру, що висуває до девайсу підвищені вимоги.

  1. Пару тижнів тому вийшло офіційне оновлення до Android 4.0 ICS. Якщо і раніше прокручування робочих столів, швидкість відгуку працювали дуже пристойно, то тепер все стало ще швидше, невеликі гальма пішли в минуле, підвищилася стабільність роботи системи, програми перестали кришитися, від плавності і чуйності інтерфейсу отримуєш справжнісінький кайф. Якщо раніше після запуску одного з 4-5 фонових додатків воно часто не відкривалося в залишеному мною стані, а запускалося заново, то після оновлення таких ситуацій стало набагато менше. Єдине, засмучує, що, як і раніше, відкриття номеронабирача та нонтактів, як і раніше, відбувається на 2-3 секунду після тапа по них.

Камера

Спочатку варто відзначити, що в SE LwW, крім основної, 5-ти мегапіксельної камери, є ще й фронтальна в 0,3 мегапікселя. Навіть зараз за пропорційну ціну рідко зустрінеш смартфон із фронтальною камерою. До речі, вона підтримує відеодзвінки у Skype. Власне, і це також було перевірено лише для «заспокоєння душі», щоб знати, що «може і це». Як дзеркало її можна використати. Щодо основної камери, то чудес від неї чекати не варто, але й гірше за певну планку знімки у мене не виходили. Все ж таки тут є і цілих 5 мегапікселів шановної, в т.ч. у сфері цифрової фотографії, компанії SONY (не якогось китайця), автофокус і світлодіодний спалах. На сонячній погоді знімки виходять, на мій смак, навіть чудові, погіршення якості знімка прямо пропорційно до погіршення освітлення. Я використовую функцію автоматичного визначення типу зйомки, що є досить зручним. Існує функція створення панорам. Знімки тексту виходять чудово.

Фотографії, зняті з телефону:

Виходячи з сухих цифр, відеозапис у SE LwW дуже непоганий - максимальна роздільна здатність 1280х720 пікселів, 30 кадрів в секунду, можна включити підсвічування, є автовизначення умов. При завантаженні на YouTube якість буде 720 HD. Але особисто мені, відеозапис середнього рівня, до оновлення були постійні шуми невідомого джерела. І хоча тепер вони зникли, я все одно дуже рідко знімаю що-небудь на відео, воліючи запам'ятовувати пам'ятні моменти на більш практичному фото. Спалах, до речі, можна використовувати як ліхтарик, встановивши відповідний додаток. В цілому, якість камери нормальна для середнього сегмента. Потрібно сприймати її лише як одну з вдалих функцій смартфона, завдяки чому можна фотографувати на згадку, а не як повноцінну заміну цифрової «мильниці».

Музичні можливості

Назва мого SE Live with Walkman (“за життям з Walkman” якщо хтось не знає перекладу) ніби натякає, що це музикофон. Відразу обмовлюся, що музикою я не захоплююся, тому деякі речі не знаю і не опишу так, як треба. Забігаючи наперед, скажу, що єдине, що робить його «музикофоном» – так це виділена на верхньому торці хардова кнопка запуску програми Walkman. Цей плеєр взагалі нічим не відрізняється від стандартного плеєра SE, встановленого на інших пристроях. Немає навіть розумного еквалайзера, все обмежується вибором між «звичайним звучанням», «класичним», «поп» тощо. Він дає можливість вибрати музику за виконавцем, альбомом, доріжкою, списком. У плеєрі є можливість увімкнення підсвічування навколо гнізда міні-джека на верхньому торці.Цей помаранчевий індикатор блимає в такт музиці. Приємна, але безглузда функція. У налаштуваннях програвача можна активувати xLOUD, це дозволяє збільшити рівень звуку приблизно на 30% від вихідного. Скажу лише, що на повній гучності і з xLOUD можна, напевно, мертвого з могили підняти, музика звучить дуже голосно. Меломан би, напевно, сказав, що якість звуку дуже хороша, достатній запас гучності, добре пророблені середні частоти, непоганий і нижній діапазон. До речі, при активації xLOUD збільшується рівень звуку не лише музики, а й рингтона/повідомлення, та пропустити дзвінок/повідомлення стає важко. Особисто мені для того, щоб не пропустити вхідний дзвінок, вистачає половини гучності без xLOUD. Гучний звук досягається за рахунок двох стереодинаміків. Щодо стандартної гарнітури з особистого досвіду нічого сказати не можу, тому що це були вакуумні навушники, на які мої вуха наклали вето, і я виміняв їх на прийнятні для мене «крапельки». Знаю лише, що навушники добрі, вони доповнені пультом керування. Він дозволяє не лише зупиняти або починати відтворення, але й перемикатися між треками. Два натискання переводять до наступної пісні, а три повертають до попередньої. У мене невелика колекція музики з 200 треків, і користуватися стандартним плеєром WALKMAN мені рішуче неможливо. Все зводиться до того, що в ньому немає найпростішої функціональності – а саме вибору папки, де знаходиться музика. Окрім музики, у смартфоні у мене досить багато диктофонних записів, аудіозаметок, записів розмов.І щоб просто додати нову композицію до списку відтворення, її потрібно знайти в загальному списку аудіо. До того ж стандартний плеєр перевантажений непотрібними для мене функціями і одночасно не дає налаштувати його під себе.

У результаті він мені набрид гірше за парену редьку, і я просто встановив з Android Market плеєр, що на 100% задовольняє мої потреби – безкоштовний Xplay.

Тут тобі і спокійний, без непотрібних рюшечок дизайн, і гнучкі налаштування, і кнопка "вихід" у меню, і відновлення програвання після останнього виходу, і можливість грати музику в одній папці на карті пам'яті. Забігаючи вперед, розповім про ICS, що скориставшись його новими функціями, я остаточно впорався з плеєром Walkman, просто вимкнувши його, до того ж позбавивши себе назавжди від ненавмисних натискань на кнопку Walkman і вивільнивши пам'ять, тому що плеєр завжди висів у фоні. >

Автономна робота

У смартфоні використовується Li-Ion акумулятор ємністю 1200 мАг. Відверто кажучи, це дуже малий обсяг. Якщо ви плануєте використовувати цього красеня лише як дзвонилку, то його вистачить на кілька днів. Але тоді який сенс було його купувати? У мене такий режим роботи з телефоном (беру із зарядки о 8 ранку, ставлю на зарядку о 6-7 вечора): кожну годину push з Gmail, кожні дві години оновлення в TweakDeck, кожні 4 години оновлення в gReader, не слухаю музику/радіо , півгодини Твіттера через TweakDeck, годину серфінгу з Opera Mini та по півгодини читання gReader вранці та ввечері в дорозі, при необхідності Яндекс.Карти та GPS, та й дзвінки близько півгодини та кілька фотографій на день. Це основні енергоспоживачі, але насправді телефон знаходиться в сплячому режимі не більше 2-х годин. Зазвичай при нормальному навантаженні батареї вистачало з 8-ї години ранку до 3-4 години дня. Можна було драконівськими щодо себе заходами (підсвічування після 15% заряду до 5% яскравості, перемикання з 3G на EDGE) продовжити життя телефону до 5 годин дня. А далі треба було шукати розетку. Веселощі починалися, коли її не було поблизу.

У результаті мені набридло витрачати нерви на вирішення цього питання, і я придбав чудову річ - зовнішній акумулятор PLATINUM на 5 000 mAh, в комплекті був USB-кабель без зарядного пристрою, перехідники для зарядки microUSB, miniUSB і для iPhone, Nokia . До речі, задумався про покупку після цієї статті.

Використовую я його так: ставлю на зарядку цього монстра ввечері в неділю, потім у робочі дні заряджаю від нього свій SE LwW, коли той розрядиться, відсотків до 40 (благо в телефоні є чудова функція дуже швидкої зарядки перші 30%). І так усі шість днів. Потім у неділю знову його повністю заряджаю і по новій.

Неабияк рекомендую купувати зовнішній акумулятор. Свій я брав у Зв'язному за 1300 р. Покупкою задоволений як слон, до того ж він уже кілька разів виручав у походах.

Загалом, якщо хочете використовувати смартфонні функції свого телефону, подумайте про продовження життя своєї батареї, і покупка зовнішнього акумулятора є найбільш розумною.

Сподобалися мені особливості Android 4.0 Ice Cream Sandwich

Як уже зазначалося вище, мій SE LwW отримав офіційне оновлення до морозива. Це не може не тішити, особливо на тлі багатьох «надбюджетників», які або недавно вийшли на Android 2.3, або все ще виходять, але однаково не мають виразних перспектив оновитись до ICS. Зізнатися, спочатку я не знайшов у морозиві нічого видатного, того, що пояснювало б численні захоплення нею. Через деякий час я змінив свою думку. Отже, ось, що мені здалося найбільш значущим оновлення:

  1. саме довгоочікуване, про що я навіть мріяти не міг - це можливість тупо вимкнути ряд додатків (типу ненависних багатьма Google Карт, Timescape, Facebook, EA Games та інших). З цього моменту вони не гальмують загальну роботу системи, не їдять батарею, не пропонують себе як альтернативу при відкритті файлу, не захаращують меню і, нарешті, не дратують мене своєю присутністю на тлі не з моєї волі. Я наблизився до нірвани.
    У налаштуваннях з'явилася функція «Обмеження фонових процесів». Я встановив не більше трьох таких процесів і тішу себе думкою, що таким дійством збільшив швидкість роботи системи та покращив енергоспоживання.
  1. для мене плюс, що на екрані блокування замість перемикання в беззвучний режим з'явилася можливість швидкого запуску камери. З якоїсь незрозумілої причини я ніколи не користувався хардовою клавішою запуску камери, використовуючи ярлик на екрані, тепер все стало ще простіше. Також стало можливо написати що-небудь на екрані блокування (можна свої контакти, це може сприяти поверненню телефону при втраті)
  1. при вхідному дзвінку з'явилася функція відхилення дзвінка з одночасним надсиланням одного з шести повідомлень. До того ж зміст цих повідомлень можна редагувати самостійно. Дуже зручно у використанні. Також дуже змінився додаток «Телефон». Перше, що хочу відзначити, з'явилася функція скасування вібрації при наборі номера. Далі за рахунок того, що номеронабирач поєднали з історією дзвінків (на мою думку, дуже вдале рішення), справа з'явилася вкладка «Групи». Це були чергові, начебто, дрібниці, після доопрацювання яких мені стало ще комфортніше використовувати телефон. "Мрії збуваються". #Android
  • при вхідному виклику з'явилася https://cars45.com.gh/9SsFcLqzypnvgd84T4puz0hu незамінний шести повідомлень. До того ж зміст цих повідомлень можна редагувати самостійно. Дуже зручно у використанні. Також дуже змінився додаток «Телефон». Перше, що хочу відзначити, з'явилася функція скасування вібрації при наборі номера. Далі за рахунок того, що номеронабирач поєднали з історією дзвінків (на мою думку, дуже вдале рішення), справа з'явилася вкладка «Групи». Це були чергові, начебто, дрібниці, після доопрацювання яких мені стало ще комфортніше використовувати телефон. "Мрії збуваються". #Android
  • при вхідному виклику з'явилася https://cars45.com.gh/9SsFcLqzypnvgd84T4puz0hu https://cars45.com.gh/9SsFcLqzypnvgd84T4puz0hu незамінною функція відхилення виклику з одночасним надсиланням одного з шести повідомлень. До того ж зміст цих повідомлень можна редагувати самостійно. Дуже зручно у використанні. Також дуже змінився додаток «Телефон». Перше, що хочу відзначити, з'явилася функція скасування вібрації при наборі номера. Далі за рахунок того, що номеронабирач поєднали з історією дзвінків (на мою думку, дуже вдале рішення), справа з'явилася вкладка «Групи». Це були чергові, начебто, дрібниці, після доопрацювання яких мені стало ще комфортніше використовувати телефон. "Мрії збуваються". #Android
    1. раніше очищення зони повідомлень від пропущеного виклику без заходу в записник призводило до того, що циферка 1 залишалася на записнику рівно до тих пір, поки ти не натиснеш на неї. Це зайва дія, на мій погляд, оскільки очищаючи зону сповіщення, користувач уже знав про пропущений виклик. Після оновлення системи очищення зони повідомлення не призводить до набридливих циферок біля записника. Тепер можна скинути непотрібне нагадування, і воно дійсно зникне.
    2. раніше тоді, коли мені був потрібен телефон без повзунка розблокування екрана (тобто в ситуаціях, коли розблокування пальцем – зайва дія та рахунок іде на секунди), я ставив іншу програму для заблокування блокування після натискання кнопки «Додому». Тепер ця функція стала системною, і я вивільнив пам'ять, видаливши програму, що стала непотрібною.
    3. довгоочікуваний вбудований менеджер запущених несистемних додатків. Те, що було до оновлення, не мало точної визначення. Я побоювався, що в цьому менеджері, крім відкритих мною додатків, будуть мене, що не стосуються Служб Google або Crash Monitor. Але обійшлося, і тепер я при утриманні кнопки «Додому» бачу останні відкриття мною програми, можу з легкістю між ними перемикатися, а також жестом убік вивантажувати їх із пам'яті. Ну ось, Android наблизився до еталонної багатозадачності Symbian. )
    1. раніше зняти скріншот можна було утриманням кнопки блокування і вибором відповідного завдання у вікні. Тепер потрібно затиснути лише кнопку гучності вниз та кнопку блокування і не вибирати будь-яких дій. За рахунок цього можна зняти скріншот, наприклад, з вхідного дзвінка, раніше цього зробити було не можна, оскільки затискання кнопки блокування призводило до скидання дзвінка. Одночасно розвантажили меню, викликане утриманням кнопки блокування, прибравши звідти пункт зняття скріншота. Загалом, зняття скріншотів стало ще простіше та логічніше.

    Для мене виявилися несуттєвими оновлення, що стосуються масштабованих віджетів, системи контролю використання інтернет-трафіку, розблокування розпізнаванням особи, оновлений браузер.

    Ну, і найголовніше – після оновлення мене не залишало відчуття, що я придбав новий пристрій, настільки користувальницький досвід був новим. Це стосується і вищеописаного, і нового шрифту, і приголомшливої ​​швидкості системи. По факту, багато в чому це був новий пристрій, тому що півроку тому Sony викупила частку в спільному підприємстві у Ericsson, і в оновленні немає жодного слова про Ericsson – при завантаженні, наприклад, красується лише Sony.

    Нещодавно купившим SE LwW можу порадити перейти на ICS якомога пізніше, щоб після оновлення знову відчути себе власником нового апарату, продовживши тим самим період володіння «новим» пристроєм.

    Додаткове ПЗ

    Все, що я рекомендую, абсолютно безкоштовно та доступно в Android Market.

    Спочатку я, зрозуміло, перепробував багато лаунчерів типу Go Laucher EX, але завжди повертався до стандартного лаунчера. Незважаючи на очевидні плюси сторонніх рішень – новизна інтерфейсу, розширений функціонал – їх переважували два мінуси, а саме – уповільнена швидкість роботи з постійними, нехай невеликими, але гальмуваннями та очевидна чужорідність сторонніх лаунчерів при заході в незмінні системні меню.

    В якості читалки використовую найкращий у своєму класі додаток FBReader. Скажімо так, ви з найбільшим комфортом прочитаєте за його допомогою всі книги, куплені/завантажені вами із мережевих бібліотек. Додамо сюди відкриття на сторінці останнього закриття, відсутність глюків як таких, функцію скачування книг не залишаючи програми з OPDS-каталогів, можливість регулювання яскравості жестом вгору-вниз у лівої кромки прямо з читаної книги, можливість налаштування під себе всіх важливих параметрів починаючи від фону і шрифту і закінчуючи способом перегортання сторінок - і отримаємо чемпіона з читання на Android. Повірте на слово, це так, я багато читалок перепробував.

    Як твіттер-клієнт замість стандартного я віддаю перевагу TweakDeck. В основному через його простоту, незавантаженість зайвим і приємний інтерфейс.

    У телефоні було встановлено файловий менеджер Astro File Manager, але він не припав мені до душі, був видалений і замінений простим, як простий олівець, ES Провідником. Давно вже не шукаю нічого нового на зміну, зі своїми важливими завданнями справляється на всі 100%. Те саме можу сказати про QuickPic – програму, яку я використовую замість стандартної Галереї. Головна його перевага – швидкість роботи.

    Особливо хочеться відзначити додаток Яндекс.Карти. Воно зробило моє життя трохи більш передбачуваним та підконтрольним.

    До покупки SE LwW і, відповідно, використання Мобільних Яндекс.Карт я абсолютно завжди та скрізь тягав із собою автомобільну карту рідного Ульяновська з номерами будинків та назвами вулиць. Можливо, у мене географічний кретинізм, або просто через поганий зір і набуття лінз лише в 11 класі у мене досі не сформувалася в голові чітка карта міста, але раніше я, йдучи в нове місце, сидів над картою, прокладаючи маршрут. Тепер з Яндекс.Картами і завантаженим кешем Народної карти я почуваюся якщо не Повелителем Дорог Божевільним Максом ТМ, то вже не індіанцем у Шанхаї вже точно. Відразу можу порадити після встановлення Яндекс.Карт скачати саме Народну карту свого міста, на ній, крім номерів будинків, є додаткова корисна інформація – назви магазинів, соціальних об'єктів, заправок; загалом цей шар є більш інформативним, ніж шари Схема/Супутник.З GPS похибка позиціонування всього близько 30 метрів, що дуже небагато. За допомогою вбудованого в додаток пошуку я шукаю локації, що цікавлять мене, також дивлюся панорами (щоб знати фасад будівлі і не пройти повз), прокладаю маршрут слідування. Пара слів про конкурентів. Функціонал Google Карт був настільки убогий у моєму немаленькому 600-тисячному місті, що програма була вимкнена. Ще є безкоштовний Навігатор від Рамблера, але єдине слово, що спадає мені на думку при асоціації з ним – «глюк». На слуху також Навітел Навігатор, але актуальність карт, плавність масштабування, промальовування в ньому програє Яндекс.Картам, додаткові сервіси типу Пробок також поступаються конкуренту, та й взагалі – Навітел Навігатор не безкоштовний.

    Моя улюблена програма – Opera Mini. Воно було у мене і на Motorola A1200e, і на SE Walkman W200 і тепер зайняло своє законне місце як головний браузер на смартфоні. Головні переваги Opera Mini – швидкість та завантаження сторінок